ВСТУП

 

ЗМІСТ

РОЗДІЛ 1.      ДІАГНОСТИКА ПОЧАТКОВИХ УМОВ РОЗВИТКУ ГРОМАДИ (профіль громади)................ 8

1. 1. Загальна характеристика та географічне розташування громади................................................. 8
   2. Історія сіл громади....................................................... 12
   3. Природно-ресурсний потенціал громади.................... 19
   4. Основні тенденції соціально-економічного розвитку громади......................................................... 25

РОЗДІЛ 2.      ХАРАКТЕРИСТИКА КОНКУРЕНТНИХ ПЕРЕВАГ ТА ОБМЕЖЕНЬ ПЕРСПЕКТИВНОГО РОЗВИТКУ ГРОМАДИ (SWOT-аналіз).......................................... 50

1. 1. Алгоритм перетворення слабких місць діяльності

громади в конкурентні переваги................................. 50

1. 2. Загальний SWOT – аналіз розвитку громади............ 62
   3. Рекомендації та заходи щодо усунення можливих ризиків та загроз розвитку громади......................................................................... 63
   4. Порівняльні переваги, виклики і ризики Маразліївської громади.............................................. 64

РОЗДІЛ 3.      БАЧЕННЯ МАЙБУТНЬОГО..................................... 66

1. 1. Бачення та місія громади. SMART-модель розвитку.66
   2. Пріоритетні напрями розвитку................................... 69

РОЗДІЛ 4.      СТРАТЕГІЧНИЙ ПЛАН ДІЙ (СТРАТЕГІЧНІ ЦІЛІ ТА ЗАВДАННЯ ЗА ПРІОРИТЕТАМИ)...................................................... 72

1. 1. Розвиток бізнесу та агропромислового

комплексу.................................................................... 73

1. 2. Забезпечення інфраструктурного розвитку громади.75
   3. Досягнення        гарантованого         рівня   безпеки життєдіяльності та соціальної згуртованості     79
   4. Підвищення якості освіти та охорони здоров’я......... 81
   5. Розвиток молоді та боротьба з депопуляцією............. 85
   6. Узгодження стратегічних цілей Маразліївської громади з регіональною стратегією та ЦСР............... 88

РОЗДІЛ 5.      МЕХАНІЗМ ТА ПРОЦЕДУРИ РЕАЛІЗАЦІЇ СТРАТЕГІЧНОГО ПЛАНУ....................................... 91

1. 1. Основні елементи механізму реалізації Стратегії...... 91
   2. Моніторинг реалізації Стратегії.................................. 99

РОЗДІЛ 6.СЦЕНАРІЇ ТА ЕТАПИ РЕАЛІЗАЦІЇ СТРАТЕГІЇ......... 103

1. 1. Можливі сценарії реалізації Стратегії......................... 103
   2. Етапи реалізації Стратегії............................................. 108
   3. Напрями комплексного відновлення громади............. 113

РОЗДІЛ 7.      ІНДИКАТОРИ ЕКОНОМІЧНОГО ТА СОЦІАЛЬНОГО

РОЗВИТКУ ГРОМАДИ............................................. 116

ДОДАТКИ

Звернення голови

З кінця 2020 року мені випала висока честь очолювати Маразліївську сільську територіальну громаду. Це період надзвичайно складних випробувань, викликаних воєнним станом, необхідністю швидко реагувати на виклики та приймати непрості рішення. Попри всі труднощі, ми залишаємося єдиною згуртованою командою. Апарат сільської ради, виконавчі органи, депутати, старости та працівники комунальних підприємств — усі працюють із повною віддачею, усвідомлюючи відповідальність перед громадою.

 

Ваша підтримка, розуміння та активна участь дозволяють нам реалізовувати пріоритетні завдання Програми соціально-економічного розвитку громади. Завдяки кожному з вас Маразліївська громада була, є і буде надійним тилом української армії.

 

Я щиро вдячний усім жителям громади за спільний шлях — шлях боротьби, стійкості та віри в Перемогу. Дякую кожному, хто будує і творить, волонтерить і захищає, лікує і навчає, патрулює вулиці, саджає квіти і просуває українську культуру, б’ється на полі бою, підтримує нужденних, забезпечує населення товарами першої необхідності, залучає інвестиції та приймає рішення на користь громади.

 

Окрема подяка — нашим аграріям, які залишаються основними платниками податків. Попри неврожаї, посуху, зруйновані логістичні ланцюги та великі ризики, вони сумлінно виконують свої зобов’язання. Саме завдяки вам бюджет громади наповнюється, що дає можливість підтримувати безпеку, освіту, медицину, благоустрій і реалізовувати інфраструктурні проєкти.

 

Вже три роки наша громада, як і вся Україна, живе у стані війни, яка змінила долю кожного. На жаль, ми втратили 17 наших земляків, є й ті, хто вважається безвісти зниклими. Наш обов’язок — зберігати пам’ять про них, підтримувати їхні родини та не допустити, щоб їхня жертва була марною.

 

Попри всі труднощі, громада продовжує жити і розвиватися. Ми зберігаємо фінансову спроможність, спрямовуємо ресурси не лише на першочергові потреби, а й на капітальні інвестиції, важливі для життя громади.

 

До складу Маразліївської територіальної громади входять 9 населених пунктів: Маразліївка, Олесіївка, Зелене, Полянка, Романівка, Великомар’янівка, Долинівка, Широке, Монаші.

 

За статистичними даними, чисельність населення станом на 01.01.2020 року становила 6 716 осіб, а станом на 01.01.2025 року — 5 288 осіб. Спостерігається природне скорочення, а також відтік населення за кордон через воєнну агресію. Водночас наша громада має потенціал для відновлення — через повернення молоді, розвиток місцевої економіки та підтримку активних жителів.

 

Сільська рада продовжує реалізовувати програми підтримки соціально незахищених верств населення: надається матеріальна допомога, продуктові та побутові пакунки, привітання ювілярів 70+, послуги догляду соціальними робітниками.

 

Ми й надалі працюватимемо, щоб життя у наших селах ставало комфортнішим, щоб Маразліївська громада залишалася місцем сили, розвитку та взаємопідтримки.

Разом—до Перемоги! В єдності — наша сила!

ВСТУП

Процес децентралізації влади в Україні, що стартував у 2014 році, став основою формування ефективної системи місцевого самоврядування, у центрі якої – спроможні територіальні громади. Маразліївська сільська територіальна громада, отримавши розширені повноваження та інструменти управління, несе відповідальність за забезпечення якісного розвитку території, підвищення добробуту жителів, створення умов для сталого економічного зростання та зміцнення місцевої інфраструктури.

Ключовим документом, що визначатиме перспективи розвитку громади, стане Стратегія Маразліївської сільської територіальної громади до 2027 року (з перспективою дії до 2034 року) – як документ стратегічного планування місцевого рівня, що визначає стратегічні, оперативні цілі та завдання сталого розвитку територіальної громади, розробляється на період реалізації Державної стратегії регіонального розвитку та відповідної регіональної стратегії розвитку, з урахуванням положень Закону України «Про засади державної регіональної політики».

У нинішніх умовах перед громадою стоїть низка важливих завдань: визначення чітких пріоритетів розвитку, формування збалансованої бюджетної політики, покращення доступності базових адміністративних, соціальних, медичних та освітніх послуг, ефективне використання ресурсного потенціалу, а також підвищення стійкості громади в умовах воєнних ризиків та економічних викликів. Реалізація цих завдань потребує стратегічного бачення та середньо- і довгострокового планування.

Розроблення Стратегії здійснюється робочою групою, склад якої затверджено розпорядженням Маразліївського сільського голови №104-од від 25.07.2025року «Про затвердження складу Робочої групи з розроблення Стратегії розвитку Маразліївської сільської територіальної громади до 2027 року (з перспективою дії до 2034 року) та Плану-графіку її засідань». Такий підхід забезпечує відкритість процесу стратегування, участь усіх зацікавлених сторін, а також погодженість управлінських рішень із реальними потребами громади. Розробка та реалізація Стратегії розвитку громади здійснюється на основі використання системи взаємопов’язаних документів:

• законів України “Про засади державної регіональної політики” (№ 4059-IX від 19.11.2024); “Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України” (№ 3687-IX від 08.05.2024); “Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб” ( № 5323 від 01 квітня 2021р., у редакції 2023р.); “Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об’єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, та Державний реєстр майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України”( № 4114-IX від 04.12.2024); «Про місцеве самоврядування в Україні» (№ 280/97-ВР від 21 травня 1997р.), «Про засади державної регіональної політики» (№ 156-VIII від 05 лютого 2015р.), «Про державне прогнозування та

 

4

розроблення програм економічного і соціального розвитку України» (№ 1602-III від 23 березня 2000р.), «Про стимулювання розвитку регіонів» (№ 2850-IV від 08 вересня 2005р.), «Про добровільне об’єднання територіальних громад» (№ 157-VIII від 05 лютого 2015р.);

• Указу Президента України від 30.09.2019 № 722/2019 "Про Цілі сталого розвитку України на період до 2030 року";
• постанов Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку розроблення регіональних стратегій розвитку і планів заходів з їх реалізації, а також проведення моніторингу та оцінки результативності реалізації зазначених регіональних стратегій і планів заходів» (№ 932 від 11 листопада 2015р.); «Про затвердження Державної стратегії регіонального розвитку на 2021-2027 роки» (№ 695 від 05 серпня 2020р.); «Про затвердження Порядку розроблення, проведення громадського обговорення, погодження програм комплексного відновлення області, території територіальної громади (її частини) та внесення змін до них» (№ 1159 від 14 жовтня 2022р.); «Деякі питання розроблення регіональних стратегій розвитку і планів заходів з їх реалізації та проведення моніторингу реалізації зазначених стратегій і планів заходів» (№ 816 від 04 серпня 2023 р.);
• відповідно до Методичних рекомендацій щодо порядку розроблення, затвердження, реалізації, проведення моніторингу та оцінювання реалізації стратегій розвитку територіальних громад, затверджених наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 21.12.2022 №265 (далі
• Методичні рекомендації);
  • з використанням територіально-орієнтованого та безпекового підходів з урахуванням змін та впливу, завданого збройною агресією проти України;
  • рішення Одеської обласної ради «Про затвердження Стратегії розвитку Одеської області на період 2021-2027 років (№1228-VII від 03 березня 2020р.);
  • рішення Одеської обласної ради «Про затвердження Плану заходів із реалізації у 2025-2027 роках Стратегії відновлення та розвитку Одеської області на період 2021-2027 років» (№769-VIII від 06 червня 2025р.).

Мета Стратегії Маразліївської сільської територіальної громади до 2027 року (з перспективою дії до 2034 року) полягає у визначенні ключових завдань та пріоритетів розвитку, спрямованих на розкриття потенціалу громади, підвищення добробуту населення та створення сприятливих умов для економічного зростання. Стратегія передбачає ефективну взаємодію між місцевою владою, громадою та бізнесом для спільного вирішення актуальних проблем усіх населених пунктів, що входять до складу громади, забезпечуючи підвищення конкурентоспроможності території, інвестиційної привабливості та якості життя населення через раціональне та ефективне використання наявних ресурсів.

Стратегія Маразліївської громади орієнтована на перетворення території на простір комфортного і безпечного проживання, із доступом до якісних адміністративних, освітніх, медичних і соціальних послуг, можливостями для працевлаштування,  розвитку  підприємництва  та  самореалізації  кожного

жителя. Громада прагне зберегти й примножити свою культурну та історичну спадщину, підтримувати національні традиції, зміцнювати місцеву ідентичність та соціальну згуртованість.

Активне залучення мешканців до процесу стратегічного планування дозволяє своєчасно виявляти актуальні потреби, визначати першочергові проблеми та формувати реалістичні шляхи їх вирішення. Відкритий діалог між громадськістю, владою та бізнесом є фундаментом розроблення та реалізації Стратегії, а участь зацікавлених сторін забезпечує прозорість, довіру та відповідальність за спільне майбутнє громади.

Обґрунтування положень Стратегії здійснено на основі аналізу статистичних показників України, Одеської області, Білгород-Дністровського району та Маразліївської сільської територіальної громади. Додатково використано аналітичні матеріали та оперативну інформацію профільних управлінь і відділів органів державної влади та місцевого самоврядування. Під час розроблення Стратегії враховано положення чинних указів Президента України, законодавчих і нормативно-правових актів Верховної Ради України, рішень Кабінету Міністрів України, регіональних і місцевих програмних документів, а також міжнародні угоди та рекомендовані міжнародні підходи до стратегічного розвитку територій. Важливу роль у формуванні аналітичної бази відіграли експертні оцінки та прогнозні розрахунки.

Стратегія базується на таких основоположних принципах: конституційність і законність, прозорість та відкритість управління, партнерство та співпраця між владою, бізнесом і громадою, історична спадкоємність, сталий розвиток та орієнтація на безпеку і стійкість громади в умовах воєнних викликів.

У процесі розробки Стратегії соціально-економічного розвитку Маразліївської сільської територіальної громади експерти Одеського національного економічного університету здійснювали методичне супроводження, надавали консультації та проводили експертний аналіз статистичних та прогнозних даних. Співпраця з науковою спільнотою сприяла підвищенню якості стратегічного планування, забезпечила професійний підхід до визначення цілей, завдань і напрямів розвитку громади.

Заплановані заходи та проєкти розвитку громади фінансуватимуться за рахунок різних джерел: грантової підтримки міжнародних партнерів та ЄС, міжбюджетних трансфертів, державних цільових програм, інвестиційних коштів, ресурсів Державного фонду регіонального розвитку, приватних інвестицій та механізмів державно-приватного партнерства. Така диверсифікація фінансування забезпечує стійкість реалізації Стратегії навіть за умов обмеженості бюджетних ресурсів.

Особлива увага приділяється можливостям активної участі громади у реалізації національних і регіональних стратегічних програм, зокрема ініціативи «SMART-спеціалізація», програм відновлення України, що реалізуються за участі міжнародних фінансових організацій, включаючи Європейський інвестиційний банк.

 

 

6

Стратегія розвитку Маразліївської сільської територіальної громади на період до 2027 року (з перспективою дії до 2034 року) є документом, що дозволить врахувати спільні інтереси та бачення поступального розвитку громади, та зорієнтований на бачення економічного розвитку громади, інвестиційної привабливості і покращенні життя її мешканців, також дозволить під іншим кутом поглянути на нашу громаду, побачити той потенціал, можливості та сильні сторони для досягнення сталого розвитку.

РОЗДІЛ 1. ДІАГНОСТИКА ПОЧАТКОВИХ УМОВ РОЗВИТКУ

ГРОМАДИ (профіль ОТГ)

1.1З.агальна характеристика та географічне розташування

громади

Маразліївська сільська територіальна громада – сільська громада у складі Білгород-Дністровського району Одеської області, утворена в 2015 році в ході реформи децентралізації. Первинно (17 листопада 2015 р.) громада об’єднала Маразліївську, Великомар’янівську та Широківську сільські ради, включивши 8 сіл, а 18 грудня 2020 р. до неї приєдналась також Монашівська сільрада, довівши склад громади до 9 сіл (рис. 1.1).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рис. 1.1. Населені пункти у підпорядкуванні ТГ: Маразліївська громада Адміністративним центром громади є село Маразліївка. Загальна

офіційна площа громади становить близько 296,1 км², на яких проживає приблизно 5297 осіб. Таким чином, Маразліївська громада є середньою за розмірами в області (близько 0,8% площі Одеської області) і за населенням (порядку 0,02% населення області) (табл. 1.1).

 

 

8

Таблиця 1.1 Порівняльна характеристика Маразліївської СТГ: позиції в регіоні

Регіон	Площа, км2	Частка площі ТГ у загальній площі району/області	Населення, тис осіб	Частка населення ТГ у у чисельності населення району/області	Густота населення (осіб/км2 )
Маразліївська ТГ	296,1	6,8/0,9	5,3	2,7/0,2	17,9
Білгород- Дністровський район	4367,7	13,1	199,9	8,5	45,8
Одеська область	333102	-	2350,0	-	70,6

Географічно громада розташована в південно-західній частині Одеської області, у степовій зоні Північного Причорномор’я. В межах району вона займає центрально-північну частину Білгород-Дністровського району, не маючи виходу до моря чи лиманів (рис. 1.2).

Рис. 1.2. Географічне розташування Маразліївської громади

Територія громади є цілісною і визначена зовнішніми межами колишніх сільрад, що об’єдналися. На півночі Маразліївська громада межує із Старокозацькою ТГ, на півдні – з Тузлівською та Сергіївською ТГ, на сході – з Шабівською та Мологівською ТГ, на заході – з Дивізійською, Кулевчанською та Успенівською громадами. Відстань від адмінцентру (с. Маразліївка) до міста Білгород-Дністровський (районного центру) – близько 31 км, до обласного центру м. Одеси – приблизно 112 км автошляхами.

Громада має вигідне транспортно-географічне положення на шляхах півдня Одещини. Через її територію проходить залізнична лінія Одеса–Ізмаїл (Одеської залізниці) – зокрема поблизу села Олексіївка розташована залізнична станція Кантемир, що забезпечує залізничне сполучення з Одесою, Білгород-Дністровським, Арцизом та придунайським регіоном. Автомобільні шляхи місцевого значення з’єднують громаду з сусідніми населеними пунктами; зокрема, через села громади пролягає стратегічна дорога Монаші – Тузли, яка сполучає курортні зони узбережжя з аграрними районами Бессарабії. Найближчі міжнародні автошляхи: траса М15 (Одеса–Рені) проходить за ~30 км на захід від громади, а М27/Т16 (Одеса–Білгород-Дністровський) – ~20 км на південний схід (по прямій до м. Білгород-Дністровського).

Місцеве самоврядування на території Маразліївської СТГ здійснюється сільською радою в складі голови ради та 22 депутатів сільської ради. Відповідно до рішення Маразліївської сільської ради №8-VІІІ від 17.11.2020 року у сільській раді діє п‘ять постійних депутатських комісій, а саме:

• з питань фінансів, бюджету, планування соціально-економічного розвитку, інвестицій та міжнародного співробітництва;
• з питань земельних відносин, природокористування, планування території, будівництва, архітектури, охорони пам’яток, історичного середовища та благоустрою;
• з гуманітарних питань;
• з питань комунальної власності, житлово-комунального господарства, енергозбереження та транспорту;
• з питань прав людини, законності, депутатської діяльності, етики, регламенту та регуляторної діяльності.

Рішенням ради затверджено структуру апарату сільської ради у кількості 21 штатних одиниць (в тому числі старости). Створено п‘ять структурних підрозділів із статусом юридичної особи, в яких є 19 штатних одиниць :

1. Маразліївська сільська рада Білгород-Дністровського району Одеської області (ЄДРПОУ 04377859);
2. Фінансове управління Маразліївської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області (ЄДРПОУ 41349303).
3. Відділ житлово-комунального господарства та благоустрою Маразліївської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області (ЄДРПОУ42716199)
4. Відділ з питань соціального захисту населення Маразліївської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області (ЄДРПОУ
5. Управління освіти, культури, сім‘ї, молоді та спорту виконавчих органів Маразліївської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області (ЄДРПОУ 40424663)

 

 

 

 

 

10

У складі виконавчого комітету голова Маразліївської сільської ради, секретар ради, заступник сільського голови з питань діяльності виконавчих органів Маразліївської сільської ради, старости та начальники відділів/управлінь/служб відповідно до діяльності, представники закладів освіти, представники громадськості та місцевого бізнесу. Також на території громади управління здійснюється на основі 5 старостинських округів: Долинівський, Великомар‘янівський, Монашівський, Широківський та Олексіївський, що дозволяє максимально наблизити органи місцевого самоврядування до жителів та забезпечити більш оперативне реагування на їхні потреби та створює ефективну систему управління, яка забезпечує більш рівномірний розподіл адміністративних, соціальних і економічних ресурсів у межах усієї громади, посилює взаємодію влади з населенням і сприяє сталому розвитку територій.

Схема організації роботи виконавчих органів Маразліївської сільської ради наведена в табл. 1.2.

Таблиця 1.2 Схема організації роботи виконавчих органів Маразліївської сільської

ради

№	Посада	Кількість штатних одиниць
1	Сільський голова	1
2	Заступник сільського голови з питань діяльності виконавчих органів Маразліївської сільської ради	1
3	Секретар сільської ради	1
4	Головний спеціаліст- бухгалтер	1
5	Головний спеціаліст з питань військового обліку	1
6	Головний спеціаліст із документообігу	1
7	Головний спеціаліст з питань архівної справи	1
8	Спеціаліст з питань реєстрації місця проживання громадян	1
9	Державний реєстратор речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень	1
10	Інспектор з охорони природи	1
11	Старости сіл	4

 

12	Відділ    «Центр   надання   адміністративних   послуг»              Маразліївської сільської ради	3
13	Відділ земельних відносин апарату Маразліївської сільської ради	2
14	Юридичний відділ Маразліївської сільської ради	2
15	Відділ з питань соціального захисту населення	3
16	Комунальний заклад «Центр надання соціальних послуг»	5
17	Служба у справах дітей Маразліївської сільської ради	2
18	Фінансове управління Маразліївської сільської ради	5
19	Відділ      житлово-комунального      господарства      та                 благоустрою Маразліївської сільської ради	3
20	Управління освіти, культури, сім'ї, молоді та спорту Маразліївської сільської ради	5

Маразліївська сільська територіальна громада сформувалася в умовах периферійного розташування щодо ключових адміністративно-економічних центрів регіону. Значна віддаленість від м. Одеси та помірна дистанція до районного центру м. Білгород-Дністровський зумовлюють обмежену інтенсивність зовнішніх соціально-економічних впливів і доступу до центрів ділової активності. Водночас така просторова відокремленість створює передумови для формування власної моделі розвитку, орієнтованої на комплексне використання місцевих ресурсів і зміцнення внутрішнього потенціалу сільських територій.

Географічне положення громади характеризується поєднанням відносної периферійності з достатньою транспортною доступністю в межах півдня Одеської області. Наявність залізничного сполучення на напрямку Одеса–Ізмаїл та автомобільних шляхів, що з’єднують аграрні райони Бессарабії з прибережною курортною зоною, формує основу для міжрегіональних зв’язків. Додатковим чинником є близькість до міжнародних автомагістралей, що, попри їх розташування поза межами громади, підсилює можливості інтеграції у транспортно-логістичні потоки та створює сприятливі умови для розвитку підприємницької діяльності.

За просторово-демографічними характеристиками громада належить до територіальних утворень середнього типу з чітко вираженим сільським профілем. Низька густота населення порівняно із середньо обласними показниками відображає аграрний характер території та значні площі малозаселених земель. Просторова структура громади загалом є цілісною та збалансованою, однак подальший розвиток потребує посилення внутрішньої транспортної та комунікаційної зв’язаності між населеними пунктами, що є важливою передумовою соціально-економічної інтеграції та підвищення якості життя населення.

1. 2. Історія сіл громади

Маразліївська громада має багату історію, адже населені пункти, що входять до її складу, були засновані переважно на початку XIX століття, в період заселення Південної Бессарабії після приєднання цього краю до

Російської імперії (1812 р.). Для формування цілісного уявлення про територіальний, соціально-економічний та історико-культурний потенціал громади, далі наведено характеристику кожного населеного пункту, що входить до її складу.

Село Маразліївка заснована у 1807 році та історично входила до складу Постальської волості Аккерманського уїзду. Першими поселенцями були російські козаки-переселенці та німецькі колоністи, які почали освоювати територію вздовж річки Алкалія – важливої водної артерії, що забезпечувала розвиток землеробства й тваринництва.

У документах того періоду зазначалося, що мешканці урочища Маразліївка належали до парафії церкви Святого Миколая села Байрамча. Кількість населення зростала доволі динамічно: якщо у 1886 році парафія нараховувала близько 110 осіб, то вже у 1909 році – 417. За офіційними даними 1904 року, у Маразліївці проживало 698 жителів у 66 дворах.

Існує версія, що назва села пов’язана з іменем відомого одеського градоначальника, мецената Григорія Маразлі або його родини, які могли володіти земельними маєтностями в цьому краї. Хоча документальних підтверджень цьому наразі не знайдено, такі припущення активно циркулюють у місцевих історичних переказах.

У 1915 році в Маразліївці було зведено перші значущі громадські споруди – будівлю школи та церкви. Її олтар був прибудований безпосередньо до навчального закладу, а дзвіницю спорудили силами та коштами місцевих парафіян. 8 листопада 1930 року храм освятили на честь Святого великомученика Георгія. Це сприяло формуванню важливого духовного осередку громади.

Населена територія має багатошарову історію. Поблизу села археологи виявили залишки мезолітичного поселення (VIII–XIII тис. років до н. е.), що свідчить про проживання людей на цих землях у прадавні часи та про вагому археологічну цінність території.

Великомар’янівка – заснована на початку XIX століття (≈1800–1810-ті роки) переселенцями з Південної України. У письмових джерелах згадується, що тут, у долині Алкалії, осіли селяни, назвавши село Мар’янівкою. Пізніше, після заснування поруч кількох менших поселень, село отримало назву Велика Мар’янівка. У радянський період Великомар’янівка була центром сільради та колгоспу. У околицях села виявлено залишки бронзової доби – знайдено рештки поселення кінця II – початку I тис. до н.е., а навколо розташовано багато курганів (могил степових культур).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Долинівка має особливу історію, тісно пов’язану з німецькою колонізацією Південної Бессарабії. Село виникло у 1864 році завдяки німецьким переселенцям, які придбали землю у княгині Кочубей. Спочатку колоніст Готфрід Шульц викупив поштальську землю, а згодом продав її сорока п’яти німецьким родинам. Так сформувалося нове поселення – Neu-Postal, або Новий Пошталь, що стало одним із найбільш упорядкованих і розвинених німецьких сіл регіону. Паралельно поблизу поміщик Демидов запросив до новоутвореної Демидівки працьовитих переселенців, які мали вдихнути життя в довколишні землі. Завдяки цьому територія значно оживилася, а кількість осель зростала із року в рік.

Наприкінці ХІХ – на початку ХХ століття Новий Пошталь перетворився на взірцеву німецьку комуну, яка відзначалася високим рівнем організації господарства та культурного життя. Саме завдяки працьовитості колоністів у селі діяли цегельний завод, друкарня та клуб. 1904 року тут було споруджено величну неоготичну лютеранську кірху, що стала духовним та культурним центром для німецького населення всього Аккерманського повіту. Пастор Адольф Гертер, що служив у Новому Пошталі, опікувався шістнадцятьма релігійними громадами, і його пастирська діяльність охоплювала значну частину регіону. При храмі діяла парафіяльна школа, а церковний хор об’єднував жителів різного віку. Релігійна громада активно зростала, і село приваблювало прихожан із сусідніх поселень.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

14

                                                                                                      

Становище кардинально змінилося із приходом радянської влади. Політика репресій проти релігійних та національних громад не оминула і Новий Пошталь: кірху було жорстоко розграбовано та зруйновано, а після Другої світової війни німецьке населення практично повністю депортували або репресували. Село втратило своїх засновників, а їхні життєві дороги обірвалися насильницьким втручанням у долю громади. Лише руїни лютеранського храму залишилися мовчазним нагадуванням про людей, які вкладали у цей край свої сили, майстерність і душу.

У післявоєнний період село отримало назву Долинівка, яка відтоді закріпилася офіційно. Попри складний історичний досвід, воно зберегло свою унікальну спадщину, що проявляється у плануванні території, залишках архітектури та культурній пам’яті мешканців. Історія Долинівки – це історія багатокультурного співіснування, приклад того, як різні народи формували і розвивали спільний простір, залишаючи слід, який і сьогодні заслуговує на пошану й відновлення.

Зелене – маленьке село, засноване 1824 року як німецька колонія Strassburg II («Штрасбург ІІ»). Його перші поселенці – німці-лютерани, які заснували два сусідні поселення, умовно названі Штрасбург-I та Штрасбург-

II. У радянський період колонію перейменували на Зелене. Нині це найменший населений пункт громади (близько 80 мешканців), проте історична німецька спадщина (планування села, залишки будівель) становить потенційний інтерес для краєзнавців.

Полянка – село, засноване у 1824 році німецькими колоністами одночасно із Зеленим. Історично відоме як колонія Strassburg I (Штрасбург І), також фігурувала під назвами Виноградне та Мала Мар’янівка у різні періоди. Ймовірно, поселення виникло на берегах річки Алкалія поблизу козацьких зимівників, звідки походить ще одна стара назва – Алкалія. До нашого часу Полянка лишається малолюдним селом (менше 90 жителів), зберігаючи пам’ять про свої німецькі та українські корені.

Романівка – село, засноване 1824 року вихідцями з сусідніх українських земель. Точні деталі заснування мало документовані; можливо назване на честь одного з перших поселенців на ім’я Роман. Романівка завжди була невеличким селом; нині тут проживає близько 90 мешканців. В історичних джерелах село інколи згадувалось разом із сусідніми колоніями

 

 

15

(можливо, входило до парафії у сусідньому селі). Особливих історичних подій у Романівці не зафіксовано, але її виникнення в один рік з сусідніми селами підтверджує загальну хвилю заселення цього краю на початку XIX ст.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Олексіївка – велике село, засноване 1824 року. За переказами, першою назвою поселення була Алексєєвка – на честь поміщика Олексія Шинковського, якому належали ці землі наприкінці XVIII ст. (ця версія потребує підтвердження). Відомо, що вже в 1870-х роках Олексіївка була значним селом, де розміщувалася економія, а на зламі XIX–XX ст. тут мешкало понад 1,5 тис. осіб.

Село Монаші було засноване у 1824 році українськими селянами-переселенцями, які прибули на ці землі з Поділля та Молдови. Поселення виникло на обох берегах річки Алкалія й поступово перетворилося на структурний центр місцевого самоврядування. За описом кінця XIX століття, Монаші були досить великим селом: у 1875 році тут налічувалося близько 160 дворів. Однак на межі століть громада зазнала значних потрясінь – у 1898 році землі на правому березі Алкалії були викуплені німецькими колоністами, унаслідок чого жителів змусили залишити свої домівки, а частину поселення було зруйновано. Це призвело до скорочення кількості дворів до менш як сотні.

Початок XX століття в Монашах був позначений активним селянським протестним рухом. У серпні 1903 року місцеві селяни виступили проти передачі громадських земель на користь поміщика. У жовтні 1905 року в селі вибухнуло більш масштабне повстання – селяни спалили панську економію

 

 

16

землевласників Арнаутових. Цей епізод увійшов в історію як «Монашівський бунт» та став важливою частиною революційних подій Південної України, символом боротьби за соціальну справедливість.

Монаші неодноразово опинялися на геополітичних перехрестях. Після революційних подій 1917 року село певний час входило до складу Молдавської демократичної республіки, а згодом опинилося під владою Румунії. У червні 1940 року разом з усією Бессарабією Монаші були приєднані до СРСР, проте під час Другої світової війни знову перебували під румунською окупацією. Усі ці політичні зміни впливали на адміністративний статус, структуру господарства та повсякденне життя мешканців.

Регіон Монашів має давню історію заселення. Археологічні знахідки в околицях села – поховання катакомбної культури бронзової доби та сліди поселення ранньої залізної доби – підтверджують присутність людей на цій території протягом тисячоліть. Це свідчить про вагоме культурно-історичне

значення Монашів як частини Південної Бессарабії.

Широке – одне з найбільших сіл Маразліївської громади, засноване у 1823 році. Початкова назва поселення – Кебабча – походила від кримськотатарської мови, адже саме татари першими оселялися в цьому краї. Упродовж XIX століття сюди активно прибували українці, болгари та молдовани, що сформували етнічно різноманітну громаду зі сталими трудовими традиціями. За періоду Російської імперії Кебабча  була  відомим  торговельним

пунктом: тут проводилися ярмарки, розвивалися ремесла, а село посідало помітне місце в місцевій економіці та взаємній торгівлі населених пунктів Аккерманщини.

Після Другої світової війни радянська влада перейменувала село на Широке – назву, яка логічно відображала його географічну особливість: поселення простягнулося широкою долиною вздовж степового рельєфу. У радянський період село перетворилося на центр сільради та великий багатогалузевий колгосп, відомий під назвою ім. Жданова. Основними напрямами господарювання були вівчарство, бджільництво, виноградарство й вирощування зернових культур. Післявоєнні десятиліття стали часом активного розвитку: зводилися житлові квартали, прокладалися дороги, формувалися суспільні об’єкти та зелені зони, що заклало основу сучасної інфраструктури села.

 

 

 

 

 

 

 

17

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Археологічні пам’ятки, виявлені поблизу Широкого, свідчать про давнє заселення цієї території: знайдено сліди стоянок кам’яної доби та поселення III–IV століть нашої ери. Це підтверджує, що територія сучасного села була привабливою для людей ще в глибоку давнину, передусім завдяки природним умовам, зручним шляхам міграції та господарювання.

Маразліївська сільська територіальна громада вирізняється глибокою та багатошаровою історико-культурною спадщиною, що формувалася протягом кількох століть у процесі освоєння Південної Бессарабії. Переважна більшість населених пунктів громади виникла на початку ХІХ століття після приєднання регіону до Російської імперії у 1812 році, в період активної колонізації та заселення краю. Участь у цьому процесі представників різних етнічних груп – українців, молдован, російських козаків, німецьких колоністів і болгарських переселенців – зумовила поліетнічний склад населення та сформувала унікальну культурну ідентичність громади.

Історичний розвиток сіл Маразліївської громади відображає основні етапи соціально-економічного й культурного становлення Південної Бессарабії. Планувальна структура та елементи забудови таких населених пунктів, як Маразліївка, Монаші, Широке, Долинівка, Олексіївка, Полянка, Зелене, Великомар’янівка та Романівка, зберегли риси колонізаційного періоду ХІХ століття. Поєднання українських, німецьких, молдавських і болгарських архітектурно-побутових традицій сформувало своєрідний культурний ландшафт, який і нині визначає історичне обличчя території.

Виявлені на території громади археологічні пам’ятки свідчать про безперервність заселення цих земель із найдавніших часів. Знахідки мезолітичних стоянок, поселень доби бронзи, пам’яток катакомбної культури та раннього залізного віку поблизу окремих населених пунктів підтверджують високу історико-культурну цінність території. Наявність такого археологічного спадку створює передумови для розвитку науково-дослідної діяльності, краєзнавства та спеціалізованих напрямів культурно-пізнавального туризму.

 

 

18

Формування духовного та культурного простору громади історично відбувалося навколо культових споруд, освітніх закладів і місцевих осередків культури. Об’єкти сакральної архітектури, зокрема колишня кірха в Долинівці та храм Святого Георгія в Маразліївці, виконують роль символів історичної тяглості, духовної спадщини та культурного відродження регіону, зберігаючи зв’язок поколінь і традицій.

Загалом історико-культурний потенціал Маразліївської громади є вагомим ресурсом формування її територіальної ідентичності та основою для сталого розвитку. Багатонаціональне минуле, значна археологічна спадщина та традиції працьовитих поселенців створюють підґрунтя для збереження культурної пам’яті, активізації туристичної діяльності, розвитку освіти та реалізації культурно-просвітницьких ініціатив, спрямованих на підвищення привабливості громади та якості життя її мешканців.

 

1. 3. Природно-ресурсний потенціал громади, екологічна ситуація в

громаді

Як і у більшості громад регіону, для Маразліївської ТГ актуальна проблема з обмеженням екологічних спостережень на власній території, зокрема недостатньо моніторингу якості поверхневих вод, атмосферних викидів. Одним з направленості роботи громади є налагодження екологічного контролю, хоча на території не розміщені промислові підприємства, але інші підприємства сільськогосподарського спрямування, транспортного сполучення доріг та наслідки життєдіяльності населення потребують вирішення нагальних проблем.

Ґрунти і землі. Територія Маразліївської громади розташована в межах степової зони, на родючих чорноземних ґрунтах південного типу та темно-каштанових ґрунтах, частково схильних до солонцюватості. Ці ґрунти сформувалися під різнотравно-типчаково-ковиловою степовою рослинністю і характеризуються високим вмістом гумусу у верхніх шарах (для чорноземів півдня – 3–5%), що зумовлює їх високу природну родючість. У сполученні з теплим степовим кліматом вони формують високий агропромисловий (сільськогосподарський) потенціал громади.

Орні землі займають переважну більшість території громади – близько

27,8 тис. га із 29,6 тис. га загальної площі (тобто ~85%) (табл. 1.3).

Таблиця 1.3

Земельні угіддя у розпорядженні громади

Категорії земель	Площа, га
Загальна площа земель, всього	29596,8
Землі сільськогосподарського призначення	27849
Землі житлової забудови	819,62
Землі громадської забудови	25,7069
Землі лісогосподарського призначення	280,6
Землі водного фонду	113,44
Землі промисловості	18,8
Землі транспорту та зв'язку	219,2

 

Землі енергетики	2,0975
Землі запасу	1668,66
Землі резервного фонду	250
Землі загального користування	440,2859
Площа земельних часток (паїв)	0471,9
Площа земельних ділянок під ОСГ	2139
Кількість земельних часток (паїв)	4010
Кількість земельних ділянок під ОСГ	1358

 

Земельний фонд Маразліївської сільської територіальної громади має виразну аграрну спрямованість і становить основу місцевої економіки. Переважна частина території використовується як сільськогосподарські угіддя, де вирощуються зернові та технічні культури, овочі, а також продукція багаторічних насаджень – виноградників і садів. Ґрунтово-кліматичні умови південного степу сприяють розвитку землеробства: тут забезпечено природний потенціал для вирощування озимої пшениці, ячменю, кукурудзи, соняшнику, винограду та фруктів. Територія громади традиційно відома розвитком виноградарства й садівництва, що є частиною її історичного та економічного профілю.

Водночас землі півдня України природно обмежені водними ресурсами, що потребує стабільного вологозабезпечення ґрунтів. Тому одним із ключових напрямів раціонального використання земель є розвиток і модернізація зрошувальних систем. У програмних документах громади визначено важливість відновлення іригаційної інфраструктури, зокрема шляхом розчищення русла річки Алкалія для покращення гідрологічного режиму та забезпечення зволоження сільськогосподарських площ. Такий підхід сприятиме підвищенню врожайності, стабільності агровиробництва та стійкості економіки громади до кліматичних ризиків.

 

 

 

Структура земельного фонду є достатньо збалансованою: наявність земель загального користування та комунальної власності дозволяє підтримувати розвиток соціальної та транспортної інфраструктури, тоді як земельні частки (паї) і присадибні ділянки забезпечують зайнятість населення та продовольчу самодостатність домогосподарств. Землі запасу та резервного фонду створюють додаткові можливості для планування просторового розвитку та залучення інвестицій у майбутньому. У цілому земельний потенціал громади є фундаментом для її подальшого економічного зростання, диверсифікації агросектору та підвищення якості життя її мешканців за умови ефективного, екологічно відповідального управління ресурсами.

 

 

 

Клімат. Клімат території – помірно континентальний, посушливий. Для півдня Одещини характерне тепле сухе літо та м’яка зима. Безморозний період на території громади може тривати до 250 днів, а умови для росту та розвитку основних сільськогосподарських культур забезпечуються протягом 215–297 днів на рік, що створює сприятливі передумови для землеробства. Разом із тим кліматичні особливості регіону визначаються високою посушливістю. Періодично спостерігаються тривалі посухи, суховії та пилові бурі, що негативно впливають на врожайність і потребують застосування спеціальних заходів адаптації аграрного сектору.

Однією з ключових природних загроз є зміна клімату, яка поглиблює процеси аридизації – підвищення посушливості, дефіцит водних ресурсів, особливо в літній період. Для пом’якшення негативних наслідків важливим є впровадження адаптивних підходів у землекористуванні, зокрема розширення площ багаторічних насаджень, стійких до нестачі вологи, а також агротехнічних та інженерно-технічних заходів із підвищення рівня водозбереження.

Структура просторового використання земель громади свідчить про переважання аграрної функції території: лише 6,6 % площі займають населені

пункти, тоді як 93,4 % земель розташовані за їх межами. Абсолютну більшість із них становлять сільськогосподарські угіддя, передусім рілля, що визначає основний напрям економічного розвитку громади та вимагає раціонального управління цим ресурсом.

Водні ресурси. Основна водна артерія громади – річка Алкалія (Алкалія або Алькалія), яка протікає через всю територію громади із півночі на південь, уздовж русла річки розташовані такі населені пункти громади: села Монаші, Зелене, Олексіївка, Маразліївка, Полянка, Великомар‘янівка, Широке. Це мала рівнинна річка (довжина близько 69 км), притока озера Алібей, що належить до системи Причорноморських лиманів. У межах громади Алкалія використовується переважно для технічного водопостачання та зрошення; стан її русла потребує покращення (про що йдеться у планах розвитку громади). Окрім Алкалії, на території села Монаші розташований ставок площею близько 6–8 га, що є частиною природного комплексу долини річки Алкалія. Водойма має значення для місцевої екосистеми, забезпечує біорізноманіття, слугує джерелом води для сільськогосподарських потреб та потенційним осередком розвитку рекреаційно-туристичної зони громади. Ставок може бути використаний для створення зони відпочинку та екопросвітницьких заходів у межах програм сталого розвитку Маразліївської ТГ, також на території громади є небагато – дрібних прудів (ставків) на балках, які використовуються для водопою худоби та риборозведення. Громада не має виходу до морського узбережжя чи великих лиманів, тож підземні води (артезіанські свердловини) є важливим джерелом питного водопостачання населення. У селах функціонують централізовані системи водопостачання на базі свердловин, проте якість і дебіт води в них потребують постійного моніторингу. Гідрографічна мережа Алкалії забезпечує базовий рівень зволоження в долині річки, проте більшість території – вододільні плато – є недостатньо зволоженими без штучного зрошення.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

22

Біоресурси (флора і фауна). Природна рослинність громади – типчаково-ковиловий степ, наразі майже повністю розораний під поля. Незначні фрагменти дикого степу збереглися на схилах балок та уздовж залізниці. Там навесні можна побачити типові степові трави: ковилу, тонконіг, шавлію, волошку степову, горицвіт та ін. Лісів у межах громади практично немає, окрім штучних лісосмуг (полезахисних смуг) уздовж полів та незначних насаджень тополі й верби по берегах Алкалії. В селах трапляються фруктові сади, декоративні дерева (каштан, акація, катальпа). Тваринний світ відображає степовий характер місцевості: на полях мешкають гризуни (ховрахи, полівки), зафіксовано колонії бабаків; серед ссавців: звичайні лисиця,  заєць-русак,  їжак,  віднедавна

мешкають шакали. Орнітофауна представлена переважно польовими та синантропними видами – жайворонки, перепілки, фазани; багато чорногрудих воронових, горобцеподібних. У заплавах Алкалії трапляються кулики, дикі качки. Незважаючи на те, що територія громади не має заповідних об’єктів, поруч (на південь) розташовані водойми Татарбунарського району – Тузлівські лимани, що є частиною національного парку, – це створює передумови для розвитку екотуризму (наприклад, організація спостережень за птахами, зелених маршрутів) у співпраці з сусідніми громадами.

 

 

 

23

Корисні копалини. Надра громади не багаті на цінні копалини, однак у районі залягають будівельні матеріали. Зокрема, в околицях присутні поклади вапняків та пісків, придатних для виробництва будматеріалів. Історично в кількох селах діяли цегельні заводи (наприклад, у Монашах, Широкому – працювали цегельні цехи на місцевій глині). Також у районі Білгород-Дністровського відомі родовища будівельного каменю (черепашнику), який використовували для зведення будинків – можливо, такі пласти є і на території громади. Крім того, у південній частині району (поблизу лиманів) наявні лікувальні грязі, але Маразліївська громада безпосередньо до лиманів не прилягає, тож цей ресурс територіально поза її межами. Загалом громада може розраховувати переважно на власні земельні та аграрні ресурси, тоді як мінерально-сировинна база обмежена матеріалами для місцевого використання (пісок, глина, вапняк).

Стан поводження з ТПВ. Утворювачами відходів у громаді є населення, установи, підприємства та організації. Послугою вивезення ТПВ забезпечується вся територія громади, всі населені пункти забезпечені безоплатними послугами зі збору ТПВ та захоронення згідно графіку. Таким чином, громада протидіє створенню несанкціонованих сміттєзвалищ на території громади, а дані послуги здійснюються відділом житлово-комунального господарства та благоустрою Маразліївської сільської ради.

Системою роздільного збирання відходів населення громади не охоплено. Робота з населенням щодо важливості запровадження сортування відходів та їх роздільного збирання в громаді проводиться, проте роздільне збирання відходів досі не запроваджено.

Рекреаційний та зелений потенціал. Відсутність великих промислових об’єктів , чисте повітря, рівнинний ландшафт і сприятливий клімат створюють добрі можливості для організації зон відпочинку, сімейного дозвілля, розвитку водно-рекреаційного напряму, розвитку зеленого туризму та екологічних проєктів. Громада має історико-культурні пам’ятки (німецька кірха в Долинівці, старовинні цвинтарі, археологічні місця) та автентичні сільські традиції, що може привабити любителів сільського туризму.

Особливою природною перевагою громади є наявність річки Алкалія та ставків, серед яких найбільший розташований у селі Монаші. Він має потенціал для облаштування рекреаційної зони, організації місць для відпочинку, купання, прогулянок, рибальства та розвитку рибного господарства.

Завдяки вигідному розташуванню на транзитному маршруті до чорноморських курортів (Затока, Сергіївка тощо), громада може приваблювати подорожуючих для короткочасного відпочинку на природі.

Також значний сонячний потенціал (понад 290 сонячних днів на рік) та просторі незатінені ділянки відкривають перспективи для сонячних електростанцій та інших відновлюваних джерел енергії. У стратегії розвитку громади декларується прихильність принципам сталого (“зеленого”) розвитку – збалансованого поєднання економічного зростання з охороною довкілля та ефективним використанням природних ресурсів.

 

24

Природно-ресурсний потенціал Маразліївської громади визначається передусім її земельними та кліматичними ресурсами, придатними для високопродуктивного сільського господарства. Родючі ґрунти, теплий клімат і достатня площа угідь – це база для аграрного розвитку, в тому числі впровадження технологій зрошення та розширення садівництва і виноградарства. Водночас громада має можливості диверсифікувати економіку за рахунок екотуризму, використання відновлюваної енергії та розвитку переробної галузі, спираючись на екологічно чисте середовище. Розумне управління природними ресурсами – запорука сталого розвитку громади на майбутнє.

Маразліївська сільська територіальна громада характеризується чітко вираженою аграрною спрямованістю, що ґрунтується на поєднанні сприятливих природно-кліматичних умов і значного природно-ресурсного потенціалу. Родючі чорноземні ґрунти, теплий клімат та наявність водних ресурсів створюють надійну основу для розвитку рослинництва, садівництва, виноградарства, а також для впровадження сучасних зрошувальних технологій, що є особливо актуальним в умовах кліматичних змін.

Важливу роль у природному середовищі громади відіграють водні об’єкти, зокрема річка Алкалія та ставок у селі Монаші, які формують локальні осередки біорізноманіття та підвищують екологічну цінність території. Їх потенціал виходить за межі суто природоохоронної функції, оскільки може бути використаний для створення рекреаційних зон, розвитку аматорського рибальства, організації екопросвітницьких заходів і формування елементів

«зеленого» та водно-рекреаційного простору громади.

Відсутність промислових підприємств, сприятливий екологічний стан, рівнинний рельєф і значна кількість сонячних днів упродовж року створюють передумови для впровадження проєктів у сфері відновлюваної енергетики, насамперед сонячної. Одночасно ці чинники сприяють реалізації екологічно орієнтованих ініціатив, пов’язаних із благоустроєм територій, озелененням населених пунктів та збереженням природних ландшафтів.

У сукупності зазначені природні характеристики формують стійку основу сталого розвитку Маразліївської громади, орієнтованого на гармонійне поєднання ефективного сільськогосподарського виробництва, високого рівня екологічного комфорту та використання рекреаційного потенціалу території як додаткового чинника соціально-економічного зростання.

 

 

1. 4. Аналіз соціально-економічного розвитку Бюджет громади

Фінансова спроможність Маразліївської громади поступово зростає.

Доходи місцевого бюджету за 2020–2024 рр. збільшилися майже вдвічі – з

43 496,9 млн грн у 2020 році до 82 605,3 млн грн у 2024 році (фактичні надходження). В структурі доходів відбулися позитивні зрушення: частка власних доходів громади неухильно зростала завдяки нарощуванню податкових надходжень, тоді як залежність від трансфертів з державного

 

бюджету дещо зменшилася. Якщо у 2020 р. трансферти (дотації та субвенції) становили -24 976,9 млн грн (57% доходів), а податкові надходження – лише 18 520,0 млн грн, то у 2023–2024 рр. власні доходи вже дорівнювали або перевищували обсяг трансфертів. Зокрема, у 2024 р. податкові надходження до бюджету громади склали 42 813,5 млн грн, тоді як обсяг державних субвенцій і дотацій – 39 791,8 млн грн. Це свідчить про поступове зміцнення фінансової бази громади (табл. 1.4).

 

Таблиця 1.4

Аналіз виконання доходів бюджету

Маразліївської сільської територіальної громади за 2024 рік по загальному фонду в порівняні з відповідним періодом минулого року

тис. грн.

Найменуванн я	Уточнені планові показники на    2024 року	Виконано за 2024 рік	Відхилення до уточненого плану ( тис. грн.)	% виконанн я до уточненог о плану	Виконано за 2023 рік	Виконан о за 2021 рік	Темп росту до аналогі чного періоду 2021 року (%)
Доходи від податків і зборів	33 268,0	41 745,3	+8 477,3	125,48	34 439,8	22 663,8	184%
Офіційні трансферти	38 465,7	38 369,0	- 96,7	99,75	42 805,5	31 395,4	122%
ВСЬОГО ДОХОДІВ	71 733,7	80 114,3	+8 380,6	111,68	77 245,3	54 059,2	148%

 

Основними джерелами наповнення бюджету є податок на доходи фізичних осіб (ПДФО) та єдиний податок. Надходження ПДФО за останні роки різко зросли – з 6 332,3 млн грн у 2020 р. до 21 606,1 млн грн у 2024 р. Це можна пояснити як зростанням мінімальних заробітних плат і легалізацією найманої праці, так і залученням нових платників податку (сплата за місцем реєстрації підприємств). Єдиний податок із підприємців також зріс удвічі (з 5 598,0 млн до 10 068,2 млн грн за 2020–2024 рр.), відображаючи розвиток малого бізнесу. Надходження від плати за землю залишаються стабільними (близько 6–9 млн грн щорічно), що важливо для аграрної громади (табл. 1.5).

Таблиця 1.5 Динаміка надходження до загального фонду бюджету громади основних

дохідних тис. грн.

 

Найменування	Надходжен ня за 2021 рік	Надходжен ня за 2022 рік	Надходжен ня за 2023 рік	Надходж ення за 2024 рік	Планов і надход ження на 2025 рік	Відхилення Порівняння 24 до 21 року (-/+)	% 2024 року до 2021 року
ДОХОДИ ВІД ПОДАТКІВ ТА ЗБОРІВ (загальний фонд)
Податок та збір на доходи фізичних осіб	9 410,4	12 146,9	15 136,5	21 606,1	19 980,0	+12 195,7	229,6
Внутрішні податки на товари та послуги (акцизний податок)	90,7	38,5	857,6	582,1	370,0	+491,4	641,8
Податок на нерухоме майно	46,8	82,3	193,5	271,4	343,0	+224,6	579,9
Земельний податок з юр.та фіз.осіб	3 023,2	2 725,0	4 349,1	4 973,6	6 000,0	+1 950,4	164,5
Орендна плата з юр.та фіз.осіб	3 267,6	2 926,9	3 505,1	3 944,5	3 730,0	+676,9	120,7
Транспортний податок	-		8,3	19,3	13,0	19,3	100
Єдиний податок	6 540,4	5 965,2	9 933,8	10 068,2	11 270,0	+3 527,8	153,9
Адміністративний збір	257,2	162,0	299,9	249,1	165,3	-8,1	96,9
Інші надходження	5,2	2,9	72,1	18,7	5,0	+13,5	359,6
Інші податки та збори	22,3	20,2	83,4	12,3	12,5	-10,0	55
ВСЬОГО ДОХОДІВ ( без урахування трансфертів)	22 663,8	24 069,9	34 439,8	41 745,3	41 888,8	+19 081,5	184,2
Міжбюджетні трансферти	31 395,4	35 799,1	42 805,5	38 369,0	32 694,1	+6 973,6	122,2
ВСЬОГО ДОХОДІВ (з урахуванням трансфертів)	54 059,2	59 869,0	77 245,3	80 114,3	74 582,9	+26 055,1	148,2

Аналіз динаміки фінансових показників Маразліївської сільської територіальної громади у 2021–2024 роках свідчить про позитивні зрушення у формуванні дохідної бази місцевого бюджету, водночас виявляючи суттєвий розрив із середніми показниками по громадах Одеської області. Надходження загального фонду місцевого бюджету в розрахунку на одного мешканця за досліджуваний період зросли майже вдвічі, що свідчить про посилення фінансової спроможності громади та поступове нарощування власних ресурсів. Проте, попри позитивну динаміку, рівень бюджетних надходжень на душу населення залишається істотно нижчим за середньообласний, що відображається і в позиції громади у відповідному рейтингу (табл. 1.6).

Збільшення обсягів місцевих податків і зборів у розрахунку на одного мешканця вказує на зростання ролі власних доходів у структурі бюджету громади та певне покращення податкової дисципліни. Порівняно відносно вищу позицію громади у рейтингу за цим показником можна розглядати як свідчення наявності потенціалу для подальшого розвитку місцевого підприємництва й ефективнішого використання фіскальних інструментів на місцевому рівні.

Таблиця 1.6 Динаміка та порівняльна оцінка ключових фінансових показників Маразліївської сільської територіальної громади у 2021–2024 роках

 

Показники	2021	2024	Позиція громади в рейтингу, 2024
Надходження загального фонду у місцевого бюджету у розрахунку на 1 мешканця ,грн
Маразліївської сільська ТГ	3401	6343	59/91
Середнє значення по громадах Одеської області	7550	10030
Місцеві податки та збори у розрахунку на 1 мешканця,грн
Маразліївської сільська ТГ	1932,0	2929	28/91
Середнє значення по громадах Одеської області	2750,0	3790
Дохідність земель, грн
Маразліївської сільська ТГ	21167	30007	71/91
Середнє значення по громадах Одеської області	91290	109550
Фіскальна віддача території громади, грн
Маразліївської сільська ТГ	76258	140462	72/91
Середнє значення по громадах Одеської області	544520	709520
Обсяг офіційних трансфертів від органів державної влади у розрахунку на 1 мешканця, грн
Маразліївської сільська ТГ	1077	1056	47/91
Середнє значення по громадах Одеської області	2930	3600

 

Водночас показники доходності земель і фіскальної віддачі території громади, попри зростання у динаміці, залишаються суттєво нижчими за середні значення по області. Це свідчить про недостатній рівень економічної капіталізації земельних ресурсів, обмежену інтенсивність господарської діяльності та невикористаний потенціал аграрного сектору і суміжних видів економічної діяльності. Низькі позиції громади у рейтингах за цими показниками підкреслюють необхідність активізації інвестиційної політики та запровадження інструментів стимулювання землекористування.

Обсяг офіційних трансфертів з державного бюджету в розрахунку на одного мешканця протягом аналізованого періоду суттєво не змінився, що свідчить про відносно стабільну, але обмежену залежність громади від міжбюджетних трансфертів. Така ситуація, з одного боку, вказує на певний рівень фінансової самостійності, а з іншого — підкреслює потребу у зміцненні власної дохідної бази як ключової умови довгострокової фінансової стійкості. У цілому результати аналізу демонструють, що Маразліївська сільська територіальна громада перебуває на етапі поступового зростання фінансової спроможності,       однак                          зберігає               структурні  диспропорції   у                          порівнянні          з середньообласними                          показниками.      Це зумовлює          необхідність                          реалізації

стратегічних заходів, спрямованих на підвищення ефективності використання земельних ресурсів, розширення податкової бази, підтримку підприємницької активності та зменшення фінансового розриву між громадою та більш економічно розвиненими територія

Отримані державні субвенції спрямовуються переважно на освіту, охорону здоров’я та соціальний захист. Бюджет витрат громади соціально орієнтований: понад половину видатків складає утримання закладів освіти (шкіл і дитсадків), значні кошти йдуть на благоустрій, житлово-комунальне господарство та соціальну допомогу населенню. У воєнний період громада змушена була оптимізувати видатки та шукати шляхи економії коштів. Завдяки участі у проєкті з бюджетної стабілізації (U-LEAD) фінансовому управлінню вдалося скоротити неефективні витрати й заощадити близько 250,0 тис грн для нагальних потреб громади. Загалом фінансова політика сільради спрямована на збалансування бюджету: утримання соцсфери фінансується першочергово, водночас нарощуються інвестиції в розвиток інфраструктури (капітальні видатки у 2023 р. склали понад 12 млн грн) з урахуванням наявних ресурсів.

За розрахунками, загальні доходи бюджету Маразліївської громади на 2024 р. становлять 66 667,1 тис. грн. З них власні доходи (без трансфертів) – 29 010,2 тис. грн (власні надходження загального фонду 28 598,0 і спеціального 412,2 тис. грн), а міжбюджетні трансферти (дотації, субвенції) – 37 656,9 тис. грн (базова дотація 6 949,3 і освітня субвенція 30 707,6 тис. грн). Податкові надходження формують основу власних доходів: ПДФО – 14 030,0 тис. грн, єдиний податок – 6 100,0 тис. грн, податок на майно (включно з платою за землю) – 7 526,6 тис. грн, акциз і інші внутрішні податки – 656,0 тис. грн (екологічний податок 12,2 і рентні надходження 5,0 тис. грн). Неподаткові надходження (плата за адмінпослуги, інші надходження) – лише 680,0 тис грн (адміністративні – 245,4; інші – 15,0; плата за послуги від бюджетних установ – 400,0 тис. грн). На графіку нижче (рис. 1.3) наведено співвідношення основних частин бюджету у 2024 р.: податкові надходження, неподаткові, трансферти (капітальні надходження в даному бюджеті не передбачені).

Загальні видатки бюджету на 2024 р. заплановано у 66 667,1 тис. грн (загальний фонд – 66 254,9; спеціальний – 412,2 тис. грн). З них поточні витрати (на заробітну плату, комунальні послуги тощо) загального фонду складають близько 66 188,0 тис грн, а кошти бюджету розвитку (капітальні вкладення) – решту (понад 412,2 тис грн, головним чином за рахунок загального фонду).

 

 

Рис. 1.3. Структура надходжень до бюджету Маразліївської громади

За функціональними напрямами поточні видатки розподіляються так: освіта й культура – абсолютний пріоритет (майже 48 070,0 тис грн, у тому числі зарплати та видатки шкіл, дошкілля, бібліотек, будинків культури); управління й адмінсфера – близько 6 650,0 тис грн (утримання сільської ради, виконкому); житлово-комунальне господарство (благоустрій, ЖКГ) – 9 118,0 тис грн; соціальний захист – 1 853,0 тис грн; охорона здоров’я – 675,0 тис грн (скоріше формально, адже медицина тут представлена ФАПами); культура (палаци культури, бібліотеки) – 1 075,0 тис грн. Нижче наведено (рис. 1.4-1.5) структуру поточних видатків-2024 громади за основними напрямами (без витрат фінансування програм).

Капітальні (інвестиційні) видатки 2024 р. мають менший обсяг, їх заплановано в цілому -43 660,0 тис грн (заг. фонд 43 245,0 тис грн; спец. фонд 412,0 тис грн). Переважно це видатки в освітній сфері (ремонт і будівництво шкіл, спортмайданчиків тощо – близько 33 820,0 тис грн). Також передбачено 3 800,0 тис грн капіталу на утримання та розвиток апарату місцевої ради, 850,0 тис грн – на інфраструктуру ЖКГ (дороги, комунікації), -310,0 тис грн – на медичні заклади (ФАПи), а також -220,0 тис грн на будівлі культури (ремонт бібліотек, клубів). Структуру капітальних видатків за напрямами зображено на наступному графіку.

Рис. 1.4. Структура поточних видатків Маразліївської громади, 2024 р.

 

Рис. 1.5. Структура капітальних видатків Маразліївської громади, 2024

р.

Затверджений прогноз бюджету на 2026–2028 роки (проект рішення від

серпня 2025 р.) передбачає помірне зростання доходів громади під впливом економічного розвитку регіону та підвищення мінзарплати. Наприклад, планується зростання надходжень єдиного податку за рахунок підвищення зарплат та прожиткового мінімуму. Загалом очікується, що власні надходження збільшуватимуться швидше, ніж трансферти, що позитивно вплине на фінансову самостійність громади. Прогноз передбачає також заходи зі збільшення податкової бази (відкриття нових ФОП, ефективніше стягнення податків). В цілому бюджет на 2026–2028 рр. формується за принципом збереження сталих видаткових пріоритетів (освіта, соцзахист), поступового

нарощування власних доходів і помірної потреби в субвенціях, що має забезпечити більшу фінансову стабільність громади.

За останні роки бюджет громади зростав, особливо через збільшення дотацій та освітньої субвенції. У 2024 р. із загального ресурсу понад половину становлять трансферти. Власні доходи, хоч і збільшуються в абсолютних цифрах, але залишаються меншою часткою бюджету.

Велика залежність від міжбюджетних трансфертів створює ризик при їх зменшенні. Також капітальні видатки є доволі обмеженими, що стримує розвиток інфраструктури (доріг, ЖКГ).

Громада підтримує соціальну сферу (освіта, медичне забезпечення, соцзахист), що забезпечує її соціальну стабільність. Ефективне управління вимагає пошуку резервів власних доходів (наприклад, через оптимізацію мережі шкіл чи краще адміністрування податків).

Серед ключових напрямів – економічний розвиток територій громади (створення робочих місць, розвиток сільського господарства і ФОПів), підвищення прозорості та контролю за сплатою місцевих податків, а також перегляд місцевих ставок зборів. Такі кроки можуть знизити залежність бюджету від державних трансфертів та збільшити фінансові можливості громади.

Аналіз бюджетних показників Маразліївської сільської територіальної громади свідчить про поступове зміцнення її фінансової спроможності. Упродовж 2020–2024 років обсяги доходів місцевого бюджету зросли майже вдвічі, при цьому збільшилася частка власних надходжень, що є ознакою посилення фінансової самостійності громади. Ключову роль у формуванні доходної частини бюджету відіграють податкові надходження, насамперед податок на доходи фізичних осіб та єдиний податок, що відображає розвиток малого підприємництва та тенденцію до легалізації доходів населення.

Водночас міжбюджетні трансферти у вигляді субвенцій і дотацій залишаються важливим джерелом фінансування, особливо у сферах освіти, охорони здоров’я та соціального захисту населення. Разом із тим спостерігається поступове перевищення обсягів власних доходів над сумами отриманих трансфертів, що є позитивною тенденцією для забезпечення бюджетної стійкості. Видаткова частина бюджету має виразно соціальну спрямованість, оскільки значна частка коштів спрямовується на утримання закладів освіти та соціальної сфери, поряд із фінансуванням благоустрою, житлово-комунального господарства та розвитку інфраструктури.

Попри загалом позитивну динаміку, бюджет громади все ще характеризується певною залежністю від державної підтримки та обмеженими можливостями для нарощування капітальних видатків, що може стримувати темпи інфраструктурного розвитку. Водночас ефективні управлінські рішення та участь громади у програмах і проєктах, спрямованих на бюджетну стабілізацію, створюють можливості для оптимізації видатків і концентрації фінансових ресурсів на пріоритетних напрямах розвитку.

Прогнозні оцінки на 2026–2028 роки передбачають подальше зростання власних доходів бюджету за умови збереження стабільного фінансування

 

32

соціальної сфери та поступового збільшення обсягів капітальних вкладень. Ключовими викликами на середньострокову перспективу залишаються підвищення рівня фінансової самостійності громади та забезпечення інвестиційного розвитку її територій шляхом залучення додаткових ресурсів і вдосконалення механізмів податкового адміністрування.

Загалом бюджет Маразліївської сільської територіальної громади демонструє стійку тенденцію до зміцнення фінансової бази, підтримання соціальної стабільності та формування передумов для розвитку інфраструктури й інвестиційної діяльності, що відповідає завданням довгострокового соціально-економічного розвитку громади.

 

Демографічна ситуація

Маразліївська сільська територіальна громада належить до малих сільських громад з населенням близько 5,3 тис. осіб станом на 2024 рік. За останні п’ять років чисельність жителів помітно зменшилася – з близько 5,7 тис. у 2019 році до 5,3 тис. у 2024 році. Скорочення обумовлене як від’ємним природним приростом населення (перевищенням смертності над народжуваністю), (рис. 1.6) так і міграційним відтоком жителів у окремі роки. Зокрема, щороку в громаді народжується лише 20–40 немовлят, тоді як кількість померлих значно більша (60–120 осіб на рік). Лише 2022 року зафіксовано невелике зростання населення (+65 осіб) за рахунок значного міграційного притоку внутрішньо переміщених осіб, який компенсував природне скорочення. Загалом демографічна ситуація характеризується депопуляцією та старінням населення громади (табл. 1.7).

Рис. 1.6. Динаміка народжуваності та смертності у Маразліївській громаді (2020–2024 рр.).

Таблиця 1.7 Динаміка демографічних показників Маразліївської громади, 2020–

2024 рр.

Рік	Населення, осіб	Народжених	Померлих	Природний приріст (−)	Міграційний приріст (−)	Зміна населення
2020	5 569	41	122	−81	−72	−153
2021	5 416	37	75	−38	−59	−97
2022	5 319	33	102	−69	+134	+65
2023	5 384	21	86	−65	−22	−87
2024	5 297	40	64	−8	+7	−17

Вікова структура населення громади має тенденцію до старіння. Частка дітей і молоді (0–17 років) складає лише близько 16% населення, тоді як працездатне населення (18–59 років) – приблизно 64%, а людей похилого віку (60+ років) – понад 20% (рис. 1.7).

 

 

 

Рис. 1.7. Вікова структура населення Маразліївської громади, 2024 р.

Середній розмір домогосподарства дуже низький (близько 1,8 особи), що свідчить про значну частку самотніх літніх мешканців. Жінки у громаді дещо переважають чисельно над чоловіками (близько 51% проти 49%); жіноче населення становить 2 702 особи, тоді як чоловіків – 2 595 (на 01.01.2024 р.). Гендерно-віковий розподіл демонструє вузьку основу демографічної піраміди: молодь виїжджає в пошуках роботи, натомість частка літніх людей поступово зростає, що підтверджує тенденцію старіння населення громади.

У всі роки кількість померлих значно перевищує кількість народжених, що зумовлює природне скорочення населення.

Маразліївська сільська територіальна громада належить до малих сільських громад і станом на 2024 рік характеризується чисельністю населення близько 5,3 тис. осіб. Демографічна динаміка має несприятливий характер і відзначається поступовим скороченням кількості мешканців, що зумовлено поєднанням від’ємного природного приросту, за якого рівень смертності

істотно перевищує народжуваність, та міграційного відтоку, насамперед молодого населення, до більш економічно активних регіонів.

Вікова структура населення громади свідчить про процеси демографічного старіння. Частка дітей і молоді залишається відносно низькою, тоді як питома вага осіб похилого віку перевищує п’яту частину загальної чисельності населення, що формує дисбаланс між працездатною та непрацездатною частинами громади. Додатковими характеристиками демографічної ситуації є невеликий середній розмір домогосподарств і переважання жінок у структурі населення, що в сукупності вказує на значну кількість самотніх осіб старшого віку та підвищене навантаження на систему соціальної підтримки.

У цілому демографічні тенденції, характерні для Маразліївської громади, формують низку стратегічних викликів, які мають бути враховані у процесі планування її подальшого розвитку. Актуальними завданнями залишаються створення умов для утримання та залучення молоді, забезпечення робочими місцями, розвиток соціальних послуг для осіб похилого віку, а також реалізація заходів, спрямованих на стимулювання народжуваності та збереження людського потенціалу громади.

Економіка громади

Основу економіки Маразліївської ТГ складає сільське господарство. Громада має значний ресурс родючих земель – близько 27,8 тис. га сільськогосподарських угідь (94% території). Сприятливі кліматичні умови півдня Одещини та наявність зрошуваних площ створюють передумови для високопродуктивного землеробства, зокрема вирощування зернових культур, овочів, а також розвитку виноградарства і садівництва.

Аналіз динаміки реєстрації та припинення суб’єктів господарювання на території Маразліївської сільської територіальної громади свідчить про збереження загальної підприємницької активності упродовж останніх років. Попри наявність коливань у кількості новостворених і припинених суб’єктів господарювання, процеси реєстрації бізнесу мають системний характер і переважають повну втрату економічної активності (рис. 1.8).

Структура бізнесу громади формується переважно за рахунок фізичних осіб – підприємців, що є типовим для сільських територій та відображає орієнтацію місцевої економіки на мале підприємництво, самозайнятість населення та сферу послуг. Реєстрація нових ФОП частково компенсує припинення діяльності окремих суб’єктів, забезпечуючи відносну стабільність підприємницького середовища.

Коливальний характер показників пояснюється впливом зовнішніх чинників, зокрема загальноекономічної ситуації, воєнних ризиків, міграційних процесів та змін у регуляторному середовищі. Водночас відсутність різких спадів у динаміці бізнес-активності свідчить про адаптивність місцевого підприємницького середовища та наявність потенціалу для його подальшого розвитку за умови створення сприятливих інституційних та інфраструктурних умов.

Рис. 1.8. Зареєстрований бізнес на території Маразліївської громади

У стратегічній перспективі розвиток малого бізнесу та підтримка самозайнятості населення можуть стати одним із ключових напрямів економічного зміцнення Маразліївської громади та розширення її податкової бази. Більша частина з діючих ФОП працюють у торгівлі. Представлені також транспорт, різноманітні послуги, переробна промисловість, будівництво та інше (табл. 1.8).

Таблиця 1.8 Галузевий розподіл суб’єктів малого підприємництва (ФОП) у

Маразліївській сільській територіальній громаді

Сфера діяльності	Кількість, од.
Оптова та роздрібна торгівля; ремонт автотранспортних засобів і мотоциклів	74
Інше	15
Інформація та телекомунікація	12
Сільське господарство, лісове господарство та рибне господарство	9
Тимчасове розміщення й організація харчування	7
Транспорт, сільське господасртво, поштова та кур‘єрська діяльність	6
Надання інших видів послуг	5
Будівництво	5
Переробна промословість	4
Професійна, наукова та технічна діяльність	3
Операції з нерухомим майном	1
Освіта	1
Діяльність у сфері адміністративного та допоміжного обслуговування	1
Охорона здоров‘я та надання соціальної допомоги	1

Планування економічного розвитку Маразліївської громади має враховувати та використовувати спеціалізацію провідних підприємств, певні сприятливі умови та місцеві традиції підприємництва у поєднанні з м’яким кліматом та вигідним географічним положенням. Громада має потенціал залучення інвестицій, визначені вільні земельні ділянки, розташовані у привабливих місцях, які можуть стати інвестиційними майданчиками. Забезпеченість актуальною соціально-економічною інформацією на задовільному рівні. Громада має актуальну інформацію, користується відкритими джерелами. Посадовці мають певний досвід аналітичної роботи. Зокрема, щодо фінансових та економічних показників (рис. 1.9).

Рис.1.9. Динаміка доходів, активів та чисельності працівників підприємств Маразліївської сільської територіальної громади у 2021–2024 роках

Рисунок 1.9 відображає ключові фінансово-економічні показники діяльності підприємств Маразліївської сільської територіальної громади у динаміці за 2021–2024 роки, зокрема зміну обсягів доходів, вартості активів та чисельності працівників. Узагальнення здійснено на основі фінансової звітності підприємств, що мають оприлюднені показники за 2024 рік.

Динаміка доходів підприємств свідчить про стале зростання економічної активності у громаді. Упродовж аналізованого періоду спостерігається послідовне збільшення сукупного доходу, що відображає поступове відновлення та розширення господарської діяльності підприємств навіть в умовах зовнішніх економічних і безпекових викликів.

Аналогічна позитивна тенденція простежується і щодо активів підприємств. Зростання їх сукупної вартості вказує на нарощування виробничого та майнового потенціалу, підвищення інвестиційної спроможності суб’єктів господарювання та формування більш стійкої економічної бази громади.

Динаміка чисельності працівників демонструє відносну стабільність зайнятості на підприємствах громади з незначними коливаннями упродовж років. Це свідчить про здатність бізнесу зберігати робочі місця та виконувати соціально-економічну функцію навіть за умов змін у зовнішньому середовищі. У сукупності наведені показники характеризують підприємницький сектор Маразліївської громади як такий, що поступово зміцнює фінансові та кадрові                  позиції,         формуючи               передумови                для                подальшого               економічного

розвитку, розширення податкової бази та зростання зайнятості населення.

На тлі загального зростання фінансових показників підприємницького сектору Маразліївської сільської територіальної громади важливим є аналіз структури зайнятості за видами економічної діяльності. Розподіл чисельності працівників між галузями дозволяє оцінити реальні пріоритети економічного розвитку громади, рівень диверсифікації місцевої економіки та ступінь залежності зайнятості від окремих секторів. Такий аналіз є необхідним для визначення напрямів підтримки бізнесу, планування ринку праці та формування збалансованої соціально-економічної політики громади (табл. 1.9).

Таблиця 1.9 Розподіл чисельності працівників підприємств Маразліївської сільської

територіальної громади за видами економічної діяльності

Сфера діяльності	Кількість, од
Оптова та роздрібна торгівля; ремонт автотранспортних засобів і мотоциклів	2
Водопостачання; каналізація, поводження з відходами	1
Державне управління й оборона; обов‘язкове соціальне страхування	8
Сільське господарство, лісове господарство та рибне господарство	23
Надання інших видів послуг	9
Будівництво	4
Переробна промословість	1
Освіта	5
Охорона здоров‘я та надання соціальної допомоги	2

За результатами аналізу найбільша концентрація зайнятих спостерігається у сільському господарстві, що підтверджує аграрну спеціалізацію Маразліївської громади та ключову роль цього сектору у формуванні зайнятості населення. Водночас помітною є присутність працівників у сфері надання послуг, державного управління, освіти та будівництва, що свідчить про поступове розширення економічної структури громади та наявність передумов для її диверсифікації. Представленість переробної промисловості та інфраструктурних видів діяльності залишається обмеженою, що окреслює потенційні напрями подальшого економічного розвитку та створення нових робочих місць. Найбільші платники податків за результатами 2024 року наведені в табл. 1.10.

Таблиця 1.10 Найбільші платники податків Маразліївської ТГ

Назва підприємства,                                              Сплачено
№	установи, організації	ПДФО	Єдиний податок	Плата за землю	Нерухоме майно
1.	СФГ Колос	7 533,3	1 492,0	964,4	12,1
2.	Управління ОКСМ та С ВО Мар.с/р	6 011,3
3.	ТОВ Прогрес -2015	2 703,6	1 136,1	196,0
4.	АТ Укрзалізниця			3 510,6	14,2
5.	СФГ Мрія	2 446,7	542,8	63,3
6.	СФГ Лука	1 367,0	1 585,7	66,2
7.	СФГ Основа	1 805,9	471,4	313,8	45,4
8.	СФГ Татьяна	1 432,0	391,8	189,3
9.	ПП Агрофірма «Ніва1»	1 377,7	368,8	168,5
10.	СК Долинівський	837,4	752,3	133,2

В 2025 році в Маразліївській ТГ зареєстровано підприємство ТОВ

«МАКСДОРСТРОЙ», яке займається обслуговуванням та ремонтом доріг сумарна виручка його за 2024 рік склала 51 560,0 тис грн.

Промисловий сектор розвинений слабо, нові виробництва лише починають з’являтися. У 2023–2024 рр. громада активно працювала над залученням інвесторів та розвитку підприємництва. Зокрема, підготовлено

 

38

інвестиційні пропозиції для розміщення виробництв на наявних невикористовуваних об’єктах (brownfield). Наприклад, у с. Олексіївка пропонується реконструйоване приміщення колишнього дитсадка під фабрику з виробництва одягу чи текстилю (площа 550 м², всі комунікації підключені). Також розглядаються можливості створення інших переробних підприємств (цех з виробництва меблів, міні-завод з переробки сільгосппродукції, виноробня тощо) з урахуванням сировинної бази громади. Диверсифікація економіки через розвиток малого та середнього бізнесу, туризму і переробки визначена стратегічним пріоритетом громади на найближчі роки.

Ринок праці та зайнятість

Ринок праці в громаді має аграрну специфіку. Основна зайнятість населення зосереджена у сільськогосподарських підприємствах, особистих селянських господарствах та бюджетній сфері (освіта, медицина, органи місцевого самоврядування). За оцінками, у громаді створено близько тисячі робочих місць у формальному секторі (в розрахунку від сплаченого податку на доходи фізичних осіб). Проте значна частина працездатних мешканців працює неформально або сезонно (наприклад, на збиранні врожаю), а молодь часто виїжджає на роботу за межі громади чи за кордон, що спричиняє відтік кадрів. Рівень безробіття залишається проблемою: попит на робочі руки є, насамперед, у агросекторі (механізатори, тваринники, водії), але бракує робочих місць з гідною оплатою поза сільським господарством. Серед об’єктивних причин – відсутність великих промислових підприємств, вузький локальний ринок праці та транспортна залежність від сусідніх міст. Для пом’якшення ситуації місцева влада співпрацює зі службою зайнятості (проводяться ярмарки вакансій, навчальні курси для безробітних) та стимулює самозайнятість, зокрема розвиток сімейних ферм і кооперативів. Тим не менш, проблема «відпливу мізків» і робочої сили з громади залишається актуальною та пов’язана із загальним старінням населення.

Соціальний захист

Для підтримки соціально вразливих мешканців громади створено комунальний заклад «Центр надання соціальних послуг». За рішенням сільради (2021) цей центр отримав статус юридичної особи публічного права з метою надання допомоги людям похилого віку, особам з інвалідністю та сім’ям у скрутних життєвих обставинах. Відповідно до Положення, Центр здійснює соціальну роботу і надає комплекс соціальних послуг саме особам/сім’ям з вразливих груп та у складних ситуаціях. Соціальні працівники центру закріплені за селами громади і регулярно здійснюють виїзди на обстеження побутових умов підопічних, а також надають їм натуральну допомогу (продукти харчування, ліки, побутові товари) згідно виявлених потреб.

У структурі ради працює також Служба у справах дітей Маразліївської сільської ради основними завданнями якої є запобігання дитячій бездоглядності і безпритульності, вчиненню дітьми правопорушень, забезпечення контролю за дотриманням вимог чинного законодавства у сфері

 

39

захисту прав дітей, забезпечення додержання вимог законодавства щодо встановлення опіки та піклування над дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування.

Розвиток системи захисту прав дітей та підтримки сімей з дітьми через запровадження комплексних заходів, спрямованих на створення безпечного, сприятливого та інклюзивного середовища для кожної дитини. Передбачає: удосконалення механізмів раннього виявлення сімей і дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах; розвиток служб раннього втручання та соціального супроводу; забезпечення доступу до якісних соціальних, психологічних, освітніх і реабілітаційних послуг; розширення інклюзивних можливостей у закладах освіти та соціальній інфраструктурі громади.

Окрему увагу зосередити на профілактиці домашнього насильства, булінгу та жорстокого поводження з дітьми, розвитку безпечного освітнього середовища, формуванні навичок безпечної поведінки та взаємодії. Забезпечити функціонування кризових сервісів для дітей та сімей, що постраждали від насильства або опинилися у кризі, включно з тимчасовим притулком та психологічною підтримкою.

Сприяти розвиток системи захисту прав дітей та підтримки сімей з дітьми через запровадження комплексних заходів, спрямованих на створення безпечного, сприятливого та інклюзивного середовища для кожної дитини.

Посилювати роботу щодо профілактики правопорушень серед дітей і молоді, шляхом впровадження комплексних профілактичних програм, тісної співпраці зі школами, поліцією та закладами охорони здоров’я; розвитку молодіжних центрів, гуртків, спортивних секцій, програм соціальної активності та лідерства.

Забезпечити ефективну міжвідомчу взаємодію між службою у справах дітей, закладами освіти, охорони здоров’я, соціальними службами, правоохоронними органами та громадськими організаціями; розвивати електронні сервіси та інформаційні системи для підвищення прозорості й доступності послуг для сімей з дітьми.

Зокрема шляхом створення й підтримки прийомних сімей, дитячих будинків сімейного типу та патронатних родин; проведення підготовки та підвищення кваліфікації батьків-вихователів та кандидатів в усиновлювачі; забезпечення                        супроводу   таких   сімей.   Розвивати   програми                        соціальної адаптації та реабілітації дітей, у тому числі дітей з інвалідністю, дітей, які постраждали від війни, насильства, психологічної травми чи втрати батьків. Забезпечити доступність інклюзивно-ресурсних та реабілітаційних сервісів, створення умов для участі дітей у культурному та спортивному житті громади. Реалізація цього напряму спрямована на формування в громаді системи,

у якій кожна дитина матиме можливість для повноцінного розвитку, захисту своїх прав, отримання необхідної підтримки та зростання в безпечному сімейному середовищі

Відділом з питань соціального захисту населення Маразліївської сільської ради проводилась така робота: координація внутрішньо переміщених

 

40

осіб з метою їх розселення на території Маразліївської ТГ, робота щодо всебічної соціальної підтримки Захисників і Захисниць України та членів сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України, систематичне фінансування комунальних установ, виконувалася робота щодо оздоровлення дітей пільгових категорій, реабілітація дітей-інвалідів, приймаються заяви від мешканців громади, що звертаються з метою отримання соціальних послуг та виносяться відповідні рішення щодо їх надання/відмови.

Громада впроваджує низку програм, спрямованих на соціальний захист різних категорій населення:

1. Програма соціального захисту населення Маразліївської сільської ради (фінансовий ресурс більше 2 500,0тис грн);
2. Програма Турбота (фінансовий ресурс близько 300,0тис грн);
3. Програма Турбота-ювіляри (фінансовий ресурс близько 150,0тис

грн);

4. Програма Здоров‘я населення громади(фінансовий ресурс близько

300,0тис грн);

5. Програма Поховання(фінансовий ресурс близько 100,0тис грн)
6. Програма Оздоровлення та реабілітація дітей(фінансовий ресурс близько 200,0тис грн)
7. Програма Віл-інфіковані(фінансовий ресурс близько 20,0тис грн)
8. Програма «Компенсація по догляду на непрофесійній основі» (фінансовий ресурс близько 400,0тис грн)
9. Облаштування тимчасового місця проживання ВПО(фінансовий ресурс близько 800,0тис грн)
10. Соціальний захист ветеранів війни (фінансовий ресурс близько 200,0тис грн).

Завдяки згаданим програмам у громаді поступово розширюється мережа соціальних послуг. Наприклад, соціальні працівники щороку обстежують десятки підопічних, надають їм харчування і ліки. Разом з тим, через обмежені ресурси та зростання числа пенсіонерів і людей з інвалідністю (особливо в умовах демографічного старіння) не всі потреби вдається покрити. Згідно з цільовими показниками, до 2025 року громада планує значно підвищити рівень безбар’єрності та соціальних послуг. Тому пріоритетними залишаються розвиток інфраструктури догляду і реабілітації на місцевому рівні, а також залучення додаткових державних субвенцій та грантів на підтримку уразливих груп.

Охорона здоров’я

Медичну допомогу в Маразліївській територіальній громаді надають:

• Центр первинної медико-санітарної допомоги Білгород-Дністровської районної ради;
• КНП   «Білгород-Дністровський   центр   первинної   медико-санітарної допомоги» Білгород-Дністровської міської ради;
• КНП   «Одеський   обласний   центр   екстреної   медичної          допомоги медицини та катастроф» Одеської обласної ради.

Первинна медико-санітарна допомога на засадах загальної практики –

сімейної медицини є на сьогодні основою амбулаторної допомоги, при ній функціонує пункт екстреної медичної допомоги та медицини катастроф (село Маразліївка) та 4 ФАПи (села Широке, Олексіївка, Монаші, Долинівка) .

В амбулаторії та Фапах згідно з графіком працює сімейний лікар і кілька медичних сестер, тут здійснюються базові діагностичні та лікувальні процедури (прийом пацієнтів, щеплення, невідкладна допомога тощо). ФАПи забезпечують первинну медичну опіку на селі – у кожному пункті, як правило, один фельдшер обслуговує населення свого старостинського округу. За потреби пацієнтів направляють до лікарень у м. Білгород-Дністровський або інші медзаклади вторинного рівня. Аптечна мережа обмежена: лише в центрі громади (с. Маразліївка) діє стаціонарна аптека приватної форми власності, у віддаленіших селах – аптечні пункти відсутні, ліки завозяться періодично. Забезпеченість кадрами охорони здоров’я є проблемною: бракує лікарів вузької спеціалізації. Для покращення ситуації громада співпрацює з Національною службою здоров’я та планує залучати додаткових медичних працівників (наприклад, через службове житло).

Освіта

У громаді створено мережу закладів освіти, достатню для потреб населення. Функціонують 5 заклади загальної середньої освіти – Широківський ліцей, Олексіївський ліцей, Монашівська гімназія, філія Маразліївської початкової школи з дошкільним відділенням та також в 2020 році рішенням сесії Маразліївської сільської ради було прийнято на баланс Білгород-Дністровський ліцей «Пріоритет»(табл. 1.11).

Таблиця 1.11 Заклади загальної середньої освіти в Маразліївській громаді

 

Повна назва закладу	Форма власності	Адреса	Керівник (посада, контакт)	Учнів / Класів	Вчителів / персонал	Джерела фінансування
Білгород-Дністровськи й ліцей «Пріоритет» Маразліївсько ї сільської ради	Комунальн а	м. Білгород-Дністровськи й, вул. Сонячна, 4	Браткевич Т.Л., директор	336 учнів / 14 кл.	29 (персонал)	Місцевий бюджет (ТГ)
Маразліївська початкова школа з дошкільним відділенням (філія Широківськог о ліцею)	комунальна	с. Маразліївка, вул. Центральна, 97	Шевченко В.В. (уповн. особа)	33 учні / 4 кл.	9 (персонал)	Місцевий бюджет (ТГ)
Монашська гімназія з дошкільним відділенням Маразліївсько ї сільської ради	комунальна	с. Монаші, ал. Комсомольсь ка (Шкільна), 126	Мангул Л.В., директор	73 учні / 9 кл.	13	Місцевий бюджет (ТГ)

 

Олексіївський ліцей Маразліївсько ї сільської ради (ЗОШ І–ІІІ ст. – ліцей)	комунальна	с. Олексіївка, вул. Центральна, 6-Б	Гайцук І.І., директор	220 учнів / 12 кл.	24	Місцевий бюджет (ТГ)
Широківськи й ліцей Маразліївсько ї сільської ради	комунальна	вул. Шкільна, 5, с. Широке	Завгородній О.Ф., директор	201 учень / 16 кл.	45	Місцевий бюджет (ТГ)

 

Окрім того, діють 2 філії з дошкільним відділенням у селах Великомар’янівка і Долинівка, підпорядковані опорному ліцею (табл. 1.12).

Таблиця 1.12 Заклади дошкільної освіти Маразліївської громади

 

Назва закладу	Адреса	Джерела фінансування та бюджет (2021–2024)
Великомар’янівський дошкільний заклад	с. Великомар’янівка, вул. Шкільна, 113	Комунальний (Маразліївська ТГ); бюджет громади
Долинівський дошкільний заклад	с. Долинівка, вул. Миру, 5	Комунальний (Маразліївська ТГ); бюджет громади

 

 

Олексіївський ліцей Маразліївської сільської ради

Загалом освітні послуги в громаді охоплюють близько 880 дітей: у 2024/25 навчальному році в школах громади навчалося 881 учень, ще близько

120 дітей відвідували дошкільні групи. Навчальний процес забезпечують понад 100 педагогів; при школах працюють групи подовженого дня, гуртки. Матеріально-технічна база шкіл поступово поліпшується – у 2021–2023 рр. проведено ремонти, облаштовано сучасні класи (комп’ютерні, мультимедійні тощо) за рахунок освітньої субвенції та місцевого бюджету. Проте спостерігається зменшення кількості дітей шкільного віку (за 5 років число

учнів скоротилося майже на 10%), що ставить питання оптимізації шкільної мережі в перспективі. Для наймолодших мешканців             функціонують дошкільні підрозділи при НВК, але окремих дитячих садків у громаді немає, і забезпеченість місцями в дошкільних групах потребує покращення.

 

 

 

Маразліївська початкова школа з дошкільним відділенням

Усі заклади підпорядковані громаді та фінансуються з місцевого бюджету (основним «засновником» є Маразліївська ТГ). Додатково заклади отримують державну освітню субвенцію. За останні роки в освітній сфері громади спостерігається економія освітньої субвенції (невикористані кошти) та регулярне перерозподілення частини залишків (наприклад, на поч. 2024 р. було спрямовано близько 100 тис. грн вільного залишку субвенції).

Загалом бюджети закладів зростали в межах інфляції, та частина витрат (наприклад, на харчування чи благоустрій) покривалася                      власними надходженнями і субвенціями.

 

За останні роки містяться плани ремонту: Олексіївський ліцей – проектно-кошторисні роботи з ремонту спортивного залу.

 

 

Широківський ліцей, Монашська гімназія та Олексіївський ліцей – проєктування пожежної сигналізації, також місцеві навчальні заклади проводять поточні ремонти класів і комунікацій. Реальною проблемою є обмеженість коштів: значна частина капремонтів залежить від державних програм (наприклад, «Нова українська школа» чи освіти) і місцевої співпраці, тому деякі будівлі потребують оновлення протягом наступних років (зокрема харчоблоки, спортзали та мережі опалення).

Культура і спорт

У кожному великому селі діють осередки культурного життя – сільські Будинки культури або клуби, а також публічні бібліотеки. Зокрема, Будинки культури функціонують у селах Широке, Великомар’янівка, Маразліївка, Монаші, Долинівка, Олексіївка де проводяться святкові заходи, працюють гуртки художньої самодіяльності. Бібліотеки є в Монашах, Великомар’янівкі та при закладах освіти, вони обслуговують читачів різного віку, хоча книжкові фонди потребують оновлення. Матеріальна база закладів культури застаріла – приміщення клубів потребують ремонту, опалення відсутнє або пічне, сценічне обладнання мінімальне. Водночас громада сприяє розвитку культурного дозвілля: організовуються святкування днів села, фольклорні фестивалі, працюють вокальні та танцювальні колективи.

У сфері спорту інфраструктура розвинена, але слабко. Є новітні комплексні спортивні майданчики (футбольне, волейбольне поля та великий дитячий комплекс «Кораблик» в селі Маразліївка,

При школах наявні футбольні та волейбольні поля у Олексіївці та Широкому, також в кожному населеному пункті наявні саморобні майданчики з закупленими в 2023 році тренажерами на відкритих майданчиках. Також з 2024 року на виконання державної програми «Активні парки» з дітьми громади постійно проводяться позашкільні розважальні, тренувальні ігри. Проблемою в деяких населених пунктах є відсутність при навчальних закладах облаштованих новітніх спортивних майданчиків, але з 2026 року планується запровадження «Шкільного громадського бюджету», що дозволить реалізувати потреби кожного навчального закладу. В 2025 році також було проведено конкурс по населеним пунктам «Громадський бюджет» який

дозволить в 2026 році встановити зону відпочинку з дитячим майданчиком в селі Монаші.

В цілому соціальна інфраструктура громади поступово покращується, проте потребує подальших інвестицій, особливо в оновлення шкіл, клубів і створення умов для молоді.

Інженерна інфраструктура

Водопостачання. Система водопостачання по населеним пунктам громади забезпечується 16 артезіанськими свердловинами з яких вода подається до сіл через мережу водогонів загальною протяжністю близько 81 км.

Якість питної води в деяких селах потребує поліпшення (має підвищену мінералізацію), тому мешканці часто змушені встановлювати фільтри або привозити бутильовану воду. Споживання води населенням громади становить ~100–120 тис. м³ на рік і останніми роками дещо зросло. Тариф на водопостачання потребував перегляду так з 2024 року вартість зросла на 48,5% та становить – 31,2 грн/м³ (станом на 2024 р.), але через подорожчання електроенергії можливий його перегляд.

Обслуговування свердловин, спеціальне водокористування, забір та розподілення води до споживачів здійснюється комунальним підприємством

«Олексіївське».

Стан мережі водопостачання в громаді частково потребує заміни, повністю оновлено водомережу в 2018 році.

Водовідведення. Система централізованої каналізації розвинена слабко і наявна тільки в селі Олексіївка де розташовані 3 п‘ятиповерхові будинки. Загальна довжина каналізаційних мереж – лише 0,34 км (340 м), причому вони зношені більш ніж наполовину (близько 50% зносу). У с. Олексіївка діє невелика каналізаційно-насосна станція з полем фільтрації (очисна споруда потужністю до 1 тис. м³ на рік), яка обслуговує 3 багатоквартирних будинки. У решті сіл мешканці використовують вигрібні ями та індивідуальні септики. Відсутність розвиненого водовідведення створює екологічні ризики (забруднення ґрунтових вод) і знижує комфорт життя, тому питання будівництва каналізаційних мереж включено до перспективних планів розвитку.

Енергопостачання. Усі населені пункти громади електрифіковані. Розподільчі мережі належать до Білгород-Дністровського РЕМ. Електромережа потребує модернізації: значна частина трансформаторів та ліній напруги 0,4–10 кВ експлуатуються понад 30 років, є проблеми з перепадами напруги у віддалених селах (особливо взимку). Проте реалізуються заходи з оновлення: в 2021–2022 рр. встановлено кілька нових трансформаторних підстанцій, частково замінено повітряні лінії на ізольований кабель. Споживання електроенергії населенням громади оцінюється у ~5–6 млн кВт·год на рік, з тенденцією до зростання через відмову від газу та перехід на електроопалення. Газопостачання на території громади відсутнє – жодне село не підключене до магістрального газопроводу. Раніше розглядались проєкти газифікації, але через високу вартість і заразом

 

46

державну політику енергонезалежності їх не реалізовано. Для побутових потреб мешканці використовують балонний газ або тверде паливо (дрова, вугілля) та електроенергію. Опалення соціальних об’єктів в селах здійснюється автономними котлами на твердому паливі або електроконвекторами; централізованого теплопостачання немає.

Транспортна інфраструктура. Через територію громади проходять важливі транспортні шляхи. Північніше центру громади пролягає автомагістраль М-15 Одеса–Рені (через Ізмаїл), до якої від сіл громади ведуть під’їзні дороги (~6 км від Маразліївки до траси). Близькість до цієї траси є перевагою для логістики та бізнесу. Загальна протяжність доріг на території громади – понад 105 км, з них приблизно 89 км з твердим покриттям (асфальтованих або щебеневих). Дороги державного значення займають 63 км (це ділянки траси Одеса–Рені та під’їзні маршрути), решта ~42 км – місцеві дороги між населеними пунктами. Стан дорожньої мережі вкрай незадовільному стані, внаслідок значного зношення дорожнього покриття утворилися численні вибоїни, тріщини, нерівності, що створюють небезпеку для учасників дорожнього руху та значно ускладнюють пересування транспортних засобів. Але громада плідно працює над даною проблемою щорічно проводиться грейдерування шляхів без твердого покриття, замовляються послуги в Державного підприємства «Служба автомобільних доріг», які мають право за рахунок місцевого та обласного бюджету допомагати в вирішенні даних проблем. Але найбільш проблемною все ж залишається дорога стратегічного значення, яка сполучає всі населені пункти громади включно від села Монаші, проходячи через село Олексіївка, Маразліївка, Великомарянівка та Широке та далі до Тузлів з однієї сторони та від міста Білгород-Дністровський до Села Долинівка, яка також проходить через населені пункти Шабівської й – їх покриття зношене, що ускладнює транспортне сполучення, особливо в негоду.

Через громаду також проходить залізнична лінія Одеса–Басарабяска, яка перетинає її територію з півночі на південь. У с. Олексіївка розташована залізнична станція Кантемир, яка використовується переважно для вантажних перевезень зерна та будматеріалів. Від станції відходить під’їзна колія до зернового елеватора (на межі громади). Пасажирське залізничне сполучення наразі відсутнє (рух приміських поїздів не здійснюється), проте наявність залізниці створює потенціал для розвитку вантажної логістики та підвезення матеріалів для інвесторів.

Автобусне сполучення забезпечує зв’язок сіл громади з районним центром та сусідніми громадами. Щоденно курсують рейсові автобуси Маразліївка–Білгород-Дністровський, що виїжджають з сіл Широке, Маразліївка до міста двічі на день. Також діють маршрути до сусідніх сіл інших громад (наприклад, Широке–Садове) з пересадкою на основну трасу. В межах громади перевезення здійснюються приватними перевізниками на замовлення, шкільний автобус підвозить дітей відповідно до запланованого маршруту з кожного населеного пункту до навчального закладу.

 

 

47

Польові дороги на постійній основі грейдеруються, частковий ямковий ремонт. Водночас стратегічною проблемою залишається відсутність капітального ремонту ключових доріг та мостів: у громаді налічується 11 мостів (через канали, річку Алкалія).

Житловий фонд

Житловий фонд громади має переважно приватний характер: майже всі мешканці проживають у індивідуальних садибних будинках. Кількість таких будинків протягом останніх років залишається стабільною і коливається в межах близько 2420 одиниць. Основний житловий фонд зосереджений у приватному секторі, що формує низьку поверховість забудови та просторову розосередженість населених пунктів.

Загальна площа приватних житлових будинків сягає понад 205 тис. кв.м і демонструє поступове зростання, що свідчить про добудову господарськими силами домогосподарств та оновлення житлового фонду. Також збільшується площа земельних ділянок під житловою забудовою – понад 411 га, що забезпечує можливості подальшого розширення забудови.

У структурі житлового фонду наявна незначна частка багатоквартирних будинків – лише три об’єкти, на які припадає близько 16,2 тис. кв.м житла. У цих будинках нараховується 262 квартири, що становить лише невеликий відсоток у загальному обсязі житлового фонду. Така структура пояснюється сільським характером громади та відсутністю значних урбанізованих центрів. Рівень     комунального     благоустрою    багатоквартирних               будинків залишається централізованим водопостачанням та водовідведенням, але для холодної пори року проблемою є відсутність централізованого опалення, тому всі використовують електроопалення. Це формує потребу у модернізації житлової інфраструктури та розвитку альтернативних способів забезпечення

ресурсами.

Загалом житловий фонд Маразліївської громади відповідає її сільському профілю та забезпечує населення необхідними умовами проживання. Разом із тим простежується потреба в енергоефективній модернізації житла, запровадженні сучасних комунальних мереж, розширенні доступу до якісних послуг ЖКГ, а також у створенні умов для підвищення комфортності проживання в багатоквартирних будинках і звичайних будинках.

Інвестиційний потенціал та ресурси

Громада має великий земельний ресурс (загальна площа 29 669 га, з яких

~25 274 га – сільськогосподарські землі) і зручне географічне розташування. Територію перетинає залізниця (гілка Одеса–Рені з депо в Маразліївці), а також автошлях «Одеса–Рені», що відкриває логістичні можливості – наприклад, транзит товарів і сировини. Існують вільні земельні ділянки для сільгоспвиробництва та будівництва об’єктів (офіційний реєстр інвестмайданчиків формується за стратегією).

Громада бере участь у державних і міжнародних проєктах. Так, з 2022 р. в рамках співпраці Маразліївської сільської ради та Організації ФАО від ООН було зроблено було зроблено дуже великий внесок в забезпечення життєдіяльності домогосподарств нашої громади, а саме в грошовому та

 

48

гуманітарному вигляді на загальну суму близько 11 млн.грн.

Домогосподарства отримували таку допомогу як:

• комплекти комбікормів для годування сільськогосподарських тварин;
• насіннєвий матеріал картоплі, овочевих культур;
• ветеринарні ваучери для лікування худоби та птиці;
• комплекти крапельного зрошування та фінансову підтримку;
• будівельні ваучери для відбудови сільськогосподарських споруд; фінансову допомогу для визначених важливих категорій захворювань

(онкологія, цукровий діабет, інваліди всіх категорій, люди старше 70 років та інші).

Налагоджено водопостачання на основі проєктів Державного фонду регіонального розвитку, завдяки тому що сформувалися одними з перших в Україні мали чимало коштів на реконструкцію, модернізацію та енергоефективність для закладів освіти. Сільська рада організує надання комунальних послуг за рахунок місцевого бюджету через Відділ житлово-комунального господарства та благоустрою Маразліївської сільської ради, також проводить ремонти доріг місцевого значення (за бюджетні кошти) та розробляє інвестиційні заявки (наприклад, на модернізацію освітлення й вуличної інфраструктури).

Стратегічні плани громади передбачають залучення інвестицій у розвиток інфраструктури та туризму. Зокрема, пропонується облаштувати побутову зону вздовж дороги Одеса–Рені (заправки, СТО, кафе, мотелі), а також створити кооперативні ринки чи елеватори для збуту місцевої сільгосппродукції. Залучати нові бізнеси через аукціони майна, модернізацію будівель, розвиток індустріальних ініціатив в селам Долинівка та Монаші. Подальша реалізація земельної політики: ефективне використання, інвентаризація, нормативна оцінка, електронні карти, містобудівна документація або повний план просторового розвитку громади. Робота з грантами, державними програмами, підтримка сімей загиблих, ВПО, ветеранів. Розширення зрошувальної інфраструктури для підтримки місцевих аграріїв в умовах зміни клімату. Встановлення сонячних електростанцій на інфраструктурних об‘єктах та будівлях комунальної власності. Відкриття молодіжних таборів, молодіжних ініціатив, центрів підтримки, продовжувати підтримку учнівських та вчительських ініціатив. Реалізація заходів зі збереження та розчищення русла річки Алкалія, участь у програмах екологічного оздоровлення, формування культури екологічної відповідальності.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

49

РОЗДІЛ 2. ХАРАКТЕРИСТИКА КОНКУРЕНТНИХ ПЕРЕВАГ ТА ОБМЕЖЕНЬ ПЕРСПЕКТИВНОГО РОЗВИТКУ ГРОМАДИ (SWOT-

аналіз)

1. 1. Алгоритм перетворення слабких місць діяльності громади в конкурентні переваги

 

SWOT-аналіз є одним із ключових методів стратегічної оцінки поточного стану розвитку Маразліївської сільської територіальної громади. Він дозволяє комплексно узагальнити всі чинники, що впливають на громаду, вирізняючи внутрішні характеристики, які формують її потенціал, та зовнішні умови, що виникають у ширшому соціально-економічному середовищі. Назва методу утворена від перших літер англійських понять, що описують сильні та слабкі сторони території, а також можливості її зростання і загрози, пов’язані з невизначеністю зовнішнього середовища. Такий підхід дозволяє зіставити позитивні й негативні чинники та оцінити, як внутрішні ресурси громади можуть бути використані для реагування на зовнішні виклики.

Для Маразліївської громади SWOT-аналіз став не лише інструментом діагностики, а й методичним фільтром, крізь який проходить увесь процес формування стратегічних рішень. Його застосування сприяло ідентифікації конкурентних переваг громади, виявленню проблем, що стримують розвиток, осмисленню тих змін у зовнішньому середовищі, які можуть принести додаткові перспективи, а також визначенню ризиків, на які необхідно реагувати проактивно. У такий спосіб стає можливим реалістичне планування майбутнього, засноване на збалансованому поєднанні потенціалу громади із зовнішніми умовами її існування.

Оцінювання факторів середовища здійснювалося поетапно. Спочатку було проаналізовано статистичну інформацію, паспортні характеристики громади, тематичні звіти, матеріали місцевих програм і галузевих оглядів, що дозволило сформувати ґрунтовне уявлення про демографічні тенденції, соціальну сферу, економіку, систему управління, використання територіальних ресурсів та стан довкілля. Далі до роботи були залучені працівники органів місцевого самоврядування, комунальних установ, підприємницьких структур і громадських організацій, що забезпечило включення експертних оцінок, узагальнення думок стейкхолдерів та колективне визначення ключових чинників впливу.

SWOT-аналіз для Маразліївської громади став важливою базою формування стратегічних рішень, забезпечуючи їх обґрунтованість, практичну спрямованість і відповідність інтересам мешканців.

SWOT-аналіз дав змогу ґрунтовно оцінити сучасний стан Маразліївської громади та окреслити перспективи її розвитку в умовах воєнного та повоєнного часу. У процесі аналізу були враховані демографічні виклики, зокрема старіння населення і відтік працездатної молоді, а також трудова міграція, що впливає на кадровий потенціал громади. Особлива увага приділена оцінці ресурсної бази аграрного сектора, який є провідною галуззю

 

50