ДО УВАГИ РОБОТОДАВЦІВ!

 

            Окрему категорію працівників становлять працівники, які мають інвалідність. Відповідно до ст. 2 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» особою з інвалідністю є особа зі стійким розладом функцій організму, що в разі взаємодії із зовнішнім середовищем може призводити до обмеження її життєдіяльності, внаслідок чого держава зобов’язана створити умови для реалізації такою людиною своїх прав нарівні з іншими громадянами та забезпечити її соціальний захист.

Питання працевлаштування осіб з інвалідністю закріплені у національному законодавстві. Головними нормативно-правовими актами у сфері регулювання трудових відносин з особами з інвалідністю є: Закон України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні», Закон України «Про охорону праці». Вони спрямовані на створення для таких осіб можливостей продуктивно працювати і передбачають конкретні механізми їх реалізації. Зазначені закони та похідні від них підзаконні нормативні акти зобов’язують роботодавців створювати спеціальні робочі місця для осіб з інвалідністю і сприяти їх працевлаштуванню з урахуванням особливостей їх можливостей.

Також необхідно зауважити, що працівники, які мають інвалідність, можуть користуватися пільгами, відповідно до чинного законодавства, а саме:

- відповідно до ст. 172 Кодексу Законів про працю України, випадках, передбачених законодавством, на власника або уповноважений ним орган покладається обов’язок організувати навчання, перекваліфікацію і працевлаштування осіб з інвалідністю відповідно до медичних рекомендацій, встановити на їх прохання неповний робочий день або неповний робочий тиждень та створити пільгові умови праці;

- працівникам з інвалідністю I і II груп надається щорічна основна відпустка тривалістю 30 календарних днів, а III групи — 26 календарних днів відповідно до ст. 6 Закону України «Про відпустки». У перший рік роботи відпустка повної тривалості може надаватися таким особам (за їх заявою) і до закінчення 6 місяців безперервної роботи (ст. 10 Закону України «Про відпустки») ;

- у ст. 26 Кодексу Законів про працю України зазначається, що особі з інвалідністю не може бути встановлений випробовуваний термін при прийомі на роботу;

- понаднормова робота та робота в нічний час допускається лише за згодою особи з інвалідністю за умови, що це не суперечить медичним рекомендаціям, викладеним у довідці МСЕК (ст. 55, 63 Кодексу Законів про працю України).

Прийняття на роботу особи з інвалідністю може бути вигідним і для самого роботодавця.

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» для підприємств, установ, організацій установлено норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі 4% середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік. Наприклад, якщо в установі працює від 8 до 25 осіб — у кількості 1 робоче місце для особи з інвалідністю.

Разом з тим, роботодавець повинен звернути увагу на протипоказання, встановлені МСЕК, зокрема, чи не містять вони заборони на виконання роботи, для якої наймається працівник — особа з інвалідністю.

Отже, враховуючи вищезазначене, працевлаштування осіб з інвалідністю є вигідним, як працівникам (можливість розвиватися професійно, здобувати нові знання і навички, соціалізуватися), так і для роботодавця (виконання нормативу робочих місць працевлаштування осіб з інвалідністю, ведення соціально-орієнтованого бізнесу).

Фото без опису