Відповідно до статті 11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися після отримання дозволу.

Стаціонарним джерелом забруднення атмосфери» може бути підприємство, цех, агрегат, установка або інший нерухомий об’єкт, що зберігає свої просторові координати протягом певного часу і здійснює викиди забруднюючих речовин в атмосферу. Джерелами викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря можуть бути: автономна система опалення (котли, конвектори), склади для зберігання зернових культур, обладнання для перевантаження та очистки зернових культур, автозаправні пункти, майстерні по ремонту техніки, приміщення для утримання тварин тощо).

Дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами (далі – Дозвіл) – це офіційний документ, який дає право підприємствам, установам, організаціям та громадянам-підприємцям експлуатувати об’єкти, з яких надходять в атмосферне повітря забруднюючі речовини або їх суміші.

Для з’ясування виду і кількісного складу забруднюючих речовин, що викидаються у атмосферне повітря суб’єкту господарювання необхідно провести інвентаризацію викидів.

Водночас відповідно до статті 10 Закону України «Про охорону атмосферного повітря», суб’єкти підприємницької діяльності, що здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, зобов’язані своєчасно і в повному обсязі сплачувати збори за забруднення навколишнього природного середовища.

Зокрема, підприємства, установи, організації та громадяни-підприємці зобов’язані сплачувати податковий збір за викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря. Статтями 243-248 Податкового кодексу України визначені ставки податку за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення. Суми податку обчислюються за податковий (звітний) квартал платниками податку самостійно.

При відсутності дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, здійснення господарської діяльності підприємством вважатиметься як таке, що суперечить чинному природоохоронному законодавству та тягне за собою адміністративну відповідальність, передбачену статтями 78, 164 КУАП, а також передбачає сплату збитків, які заподіяні державі внаслідок наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами.

          Також статтею 1632 КУАП передбачено відповідальність за неподання або несвоєчасне подання платіжних доручень на перерахування належних до сплати податків та зборів.

Кошти, отримані від сплати екологічного податку, спрямовуються виключно до спеціальних фондів бюджетів всіх рівнів та використовуються на природоохоронні заходи, що обумовлює відновлення задовільного стану навколишнього середовища.

Оприлюднено результати контролю якості атмосферного повітря в Черкасах за  березень — ПРОЧЕРК.інфо